Україна навчила світ слову "ні" – вона пише його кров'ю на передовій

Чи вже провалилася мирна ініціатива Дональда Трампа? Якщо так, то що далі? А якщо ні — то що тоді?

Я хочу викласти аргументацію на користь того, що я називаю стратегічним песимізмом, — тобто припустити, що зусилля Трампа щодо переговорів зазнають краху, що Росія й надалі відповідатиме відмовою, а Трамп відступить. Іншими словами, не сподівайтеся на краще — виходьте з найгіршого. І я сподіваюся, що Україна теж задумається над тим, що робити, якщо станеться найгірше — якщо процес розвалиться.

Як вона витримає війну? Що конкретно потрібно, аби утримати оборонні лінії, захистити міста? Де вона візьме засоби ППО? Планування, я певен, уже починається, але воно має відбуватись не з припущенням, що цей мирний процес просунеться і буде успішним, а з припущенням, що він провалиться.

Так само, якщо ви вирішите бути оптимістом і повірите в припинення вогню бодай на певний час, як Україна убезпечиться від того, що Росія його не порушить? Виходьте з того, що Росія порушить умови. Не сподівайтесь, що вона їх дотримається. І, зрештою, коли ця війна все ж таки завершиться, що стримуватиме Росію від нового вторгнення? Припускайте, що вона знову почне війну. Не сподівайтесь, що Росія якось засвоїла урок.