Що означає визнання Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) терористичною організацією? Як ви, напевно, знаєте, Європейський Союз визнав КВІР терористичною організацією 29 січня 2026 року, а Україна – 2 лютого 2026 року.

Цей крок, без сумніву, є історичним зсувом у міжнародній політиці, що засвідчує остаточний перехід від спроб дипломатичного стримування Ірану до політики його повної ізоляції.

Це не просто символічний акт, а запровадження жорсткого правового режиму, який спирається на усвідомлення, що будь-яка комерційна або фінансова взаємодія з КВІР тепер вважається фінансуванням тероризму.

Нагадаю, що, за різними оцінками, КВІР контролює від 30% до 50% економіки Ірану. Це передбачає, що всі рахунки й майно КВІР на території ЄС підлягають негайному блокуванню, а члени організації автоматично отримують заборону на в'їзд, водночас їхня діяльність за кордоном підпадає під юрисдикцію антитерористичних служб.

Ми, на відміну від ЄС, навряд чи маємо на своїй території рахунки та майно КВІР. Для України це рішення – пряма відповідь на постачання Іраном дронів-камікадзе ("шахед") та іншого озброєння, що використовується для ударів по українських містах. Відповідно, КВІР офіційно визнано суб’єктом, що вчиняє терористичні акти на території України. Оскільки саме КВІР курує ракетні та дронові програми, цей статус робить будь-яких міжнародних постачальників компонентів для цих програм співучасниками тероризму.

Рішення ЄС було значною мірою продиктоване жорстоким придушенням внутрішніх протестів в Ірані, що почалися наприкінці 2025 року. Визнання КВІР терористами є сигналом підтримки іранському громадянському суспільству, що бореться проти режиму.

Тут не можу не згадати позицію Франції й Іспанії, які тривалий час опонували цьому рішенню. Загалом аргументи Парижа й Мадрида були вагомими. КВІР – це офіційна гілка збройних сил суверенної держави. Французькі й іспанські юристи побоювалися, що визнання частини державної армії терористами створить небезпечний правовий прецедент, який може бути використаний іншими країнами проти західних військових структур. Це була головна офіційна причина.

Згідно з законодавством ЄС, для внесення організації до терористичного списку потрібне рішення суду або компетентного органу (поліції чи прокуратури) країни-члена ЄС, яке б доводило причетність цієї групи до терористичного акту саме на території Євросоюзу. Для Франції, як однієї із головних архітекторів Спільного всеохопного плану дій 2015 року, важливим було побоювання, що офіційне таврування КВІР як терористів остаточно "спалить усі мости" для переговорів щодо стримування іранської ядерної програми. Іспанія, своєю чергою, підтримувала ідею, що дипломатичний канал має залишатися відкритим, поки є хоча б мінімальний шанс на компроміс.

Що змінило їхню позицію? Оглядачі називають три головні аргументи.

По-перше, це військова співпраця з РФ. Постачання дронів для ударів по Україні зробило КВІР прямою загрозою європейській безпеці.

По-друге, як я вже зазначав, жорстокість КВІР усередині Ірану. Масштаби репресій проти протестувальників перетнули "червону лінію" громадської думки в Європі.

І по-третє, найважливіше – факти про наявність терористичної змови КВІР у Європі.

Коли спецслужби Німеччини та Франції зафіксували прямі спроби КВІР організувати замахи на європейській землі, юридичний аргумент про "відсутність доказів тероризму в ЄС" нарешті зник.

Що з цього випливає? Тегеран уже відреагував, назвавши всі армії країн ЄС "терористичними організаціями", що підвищує ризики для європейських військових і дипломатів на Близькому Сході.

Тепер позиція ЄС, України, США, Канади й Австралії щодо Ірану є синхронізованою, що закриває лазівки, якими режим користувався для обходу санкцій, і ускладнює його виживання.

Це рішення, по суті, ставить крапку на спробах реанімувати "ядерну угоду" (СВПД) у її попередньому вигляді, оскільки переговори з організацією, визнаною терористичною, юридично майже неможливі.

Оригінал