Когда на самом деле праздновать Рождество

Когда на самом деле праздновать Рождество

сооснователь Cerkvarium
07.01.2020, 10:46

Почему в Украине празднуют Рождество 2 раза, когда на самом деле родился Исус, что будет, если поменять дату Рождества с 7 января на 25 декабря (укр.)

Тема календаря та дат святкування Різдва вже декілька років поспіль лихоманить українське суспільство і ділить людей на два непримиренних табори: тих, хто хоче святкувати Різдво 25 грудня, і тих, хто воліє залишити свято 7 січня. У чому різниця між двома датами? Хто, як і коли святкує? Коли ж насправді народився Ісус, та як українським церквам вирішити це питання? 

Чому в нас «два Різдва»?

Наразі в Україні офіційними державними вихідними днями є і 7 січня, і 25 грудня. Останнє «червоним днем календаря» зробила Верховна Рада минулого скликання ще у 2017 році.

Проте, незважаючи на різницю, Різдво у всіх одне. І святкують його всі – 25 грудня. Просто в тих, хто живе за новим (григоріанським та новоюліанським) календарем церковне 25 грудня припадає на реальне 25 грудня. А ті, хто живе за старим (юліанським) календарем, церковне 25 грудня припадає на сучасне 7 січня.

За григоріанським календарем живуть римо-католики та протестанти західного світу. Православні (9 з 15 Помісних Церков) живуть за новоюліанським календарем. Він збігається з григоріанським, однак дата Великодня (тобто Пасхалія) там вираховується по іншому та співпадає з юліанським календарем. 

Греко-католики, православні та протестанти пострадянських країн використовують юліанський календар.

Це тому, що юліанський календар, який був створений ще давніми римлянами, трошки не точний. Повний оберт навколо Сонця Земля робить не за 365 днів та 6 годин, як вважали римляни, а за 365 днів та 5 годин і майже 49 хвилин. Здавалося би – дрібничка, але за 128 років це набігає цілий день. А за півтори тисячі років юліанський календар змістився аж на 10 днів. 

Саме це стало причиною введення більш точного календаря – григоріанського.

Отже, коли кажуть, що наші предки святкували Різдво 7 січня – це абсолютна брехня. Вони завжди святкували 25 грудня, але з часом через оті 11 хвилин, церковне 25 грудня поступово пересунулось аж на 7 січня. Хоча у церковних календарях Різдво і надалі святкується 25 грудня.

Це стає зрозумілим на прикладі Нового року. Різдво завжди передувало початку року. Однак зараз в Україні це навпаки. Тому що світський календар, за яким вираховується новий рік, змінився, а церковний – ні. Тим, хто живе за юліанським календарем, для послідовності варто було би святкувати і новий рік за юліанським – тобто з 13 на 14 січня.

Коли ж народився Ісус?

Різдво Ісуса вираховують наступним чином. Вважається, що він народився через дев’ять місяців після Благовіщення. Марія отримала благу вість, коли її родичка Єлизавета (мати Івана Хрестителя) була на шостому місяці вагітності. Сама ж Єлизавета завагітніла в період, коли її чоловік Захарія мав звершувати кадіння в Єрусалимському храмі.

Оскільки Захарія був з восьмої черги служителів, бо походив від Авія, то це припадало на 22-23 вересня. Таким чином, його мати на шостому місяці вагітності була десь 23-25 березня. Отже, Ісус народився через дев’ять місяців – 25 грудня.

Окрім цього, зачаття і народження Ісуса та Івана прив’язують до певних астрономічних подій. 

Зачаття Івана Хрестителя – осіннє рівнодення. Зачаття Ісуса – весняне рівнодення. Народження Івана – літнє сонцестояння. Народження Ісуса – зимове сонцестояння.

Однак, оскільки Різдво, як окреме офіційне церковне свято, почали шанувати лишень у ІІІ-ІV століттях, то на той момент юліанський календар вже дав збій на три дні, тому день народження Ісуса вшановують на три дні пізніше за зимове сонцестояння.

Тут варто пояснити, що на Сході Різдво не виділялося серед комплексу свят під назвою «Богоявлення». До нього входило і Різдво, і Обрізання Ісуса, і Хрещення Господнє. Лишень у ІІІ-ІV столітті Різдво виокремлюється в окреме свято. 

До речі, деякі східні церкви зберегли цю традицію. І вони святкують Богоявлення за традицією 6 січня. Але крім Хрещення Господнього, в цей день вони святкують ще й Різдво. Саме тому, наприклад, у вірмен Різдво не 7, а 6 січня.

Як вирішити питання?

На перший погляд вирішити питання дуже легко – виправити календарну помилку та прийняти або григоріанський, або новоюліанський стиль.

Проте це потягне за собою зміну не тільки дати Різдва, але й інших свят. Наприклад Водохреща тоді святкуватимуть 6 січня, а не 19, а Покрови – державний вихідний та день захисника України – треба буде переносити з 14 на 1 жовтня.

Вочевидь, такі серйозні зміни потенційно можуть викликати збурення серед різних верств суспільства. 

Більше того, в Україні немає домінуючої церкви, до якої належала би абсолютна більшість населення.

Тому подібна уніфікація може спричинити протести. Щоби уникнути цього, суспільство, держава та церква повинні відійти від оманливої дихотомії «або-або» до взаємовигідного принципу «і, і».

Тобто лишити можливість святкувати і 25 грудня, і 7 січня. Оскільки, це в першу чергу справа церкви, то їй варто провести власну реформу децентралізації та віддати частину повноважень на місця.

Нехай самі парафії вирішують якою мовою їм молитися або по якому календарю жити. Це дасть можливість реалізувати принцип «win-win», коли обидві групи будуть задоволені. Та уникнути стратегії «win-lose», коли хтось буде невдоволеним.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Статьи, публикуемые в разделе "Мнения", отражают точку зрения автора и могут не совпадать с позицией редакции LIGA.net

Комментарии

Последние новости
Популярное

ИсторииСука жизнь. Во время карантина тысячи разнорабочих в Киеве стали бездомными
Загрузка...