Месяц условной тишины: Зеленский-Кравчук-Фокин до сих пор верят, что Путин хочет мира?

На фронті загострення. В результаті порушення режиму тиші, один наш воїн загинув, кілька поранені. Формула "надо просто перестать стрелять" не працює... Зовсім не хочеться йорнічати з приводу цього "рецепту" закінчення війни, бо інфантилізм влади дорого обходиться українській армії і країні.

Серпень, коли вдалося домовитися про режим тиші, дійсно, був найспокійнішим за останні часи. Якби не загадкові загибелі наших військових від підривів на мінах, які офіційна статистика відносить до небойових втрат. Бо в голові влади війна закінчилася, заради красивої фрази на Софіївському корпоративі про те, що воїни більше не гинуть, можна закрити очі на порушення перемир’я і роботу ДРГ в тилу української армії, закладки і міни, на яких підриваються наші воїни.  

Очевидно, місяць умовної тиші "другая сторона" подарувала нам, виходячи зі своїх сценаріїв, аби по максимуму використати для посилення своїх позицій в Мінську, просування ідеї загальної амністії, можливості швидких виборів, вимог постійного статусу для окупованих територій і включення в ОРДЛО всього Донбасу.