UA

Автоматизация, кризисы, войны: мир очень нуждается в доверии

Автоматизация, кризисы, войны: мир очень нуждается в доверии

основательница One Philosophy Group
20.11.2019, 10:02

Вряд ли многие задумываются о доверии и осознают его критическое значение для собственной безопасности и благосостояния бизнеса и целых стран (укр.)

Недовіра — уже нормальний стан справ? "Пристібайте ремені безпеки" і звикайте до нового життя? Але якщо прийняти такі правила гри, то буде це життя чи виживання? Яку роль відіграє довіра в побудові міцних стосунків, ефективного бізнесу та успішної держави? Навряд чи багато людей задумується про це та усвідомлює критичне значення довіри для власної безпеки й добробуту. 

У геополітиці наявність довіри часто означає мир, а її нестача — війну. В економіці наявність довіри дає надію на зростання доброту, а нестача спричиняє стагнацію інвестицій та інновацій. У організаціях довіра означає більше залучення, менше вигорання та щасливіших працівників. У відносинах між людьми довіра — це основа для спокою, а нестача довіри — це страхи й життя у середовищі, де "людина людині вовк". 

Водночас майже кожна друга людина у світі не довіряє державі, недержавним організаціям, медіа та бізнесу. Про це говорять дані Edelman Trust Barometer 2019. І на це є багато причин. Та головне, вивчаючи під час Employer Leadership Summit довіру, ми багато говорили про глобальний контекст, адже нас усіх форматує нова реальність і нові масові зміни. 

Нові глобальні виклики, які не подолати без довіри 

  •  Масова автоматизація. За даними дослідників McKinsey, від 75 до 375 мільйонів людей будуть змушені змінити сферу діяльності до 2030 року через автоматизацію. Урядам та великим компаніям потрібно буде працювати пліч-о-пліч, щоб допомогти людям безперешкодно переходити з однієї праці на іншу.
  •  Криза демократії. Значні прориви в науці та технологіях, як-от можливість під’єднання мозку безпосередньо до комп’ютера, наразі не рятують нас від появи нових гарячих точок у світі, де гідність і безпека людини є під загрозою. Як і не рятують від спаду свободи у світі, який 13 рік поспіль фіксує відповідний індекс. Демократія відступає.
  •  Підвищення невизначеності. За даними Міжнародного валютного фонду та аналізу Bloomberg, глобальна економіка зростатиме повільніше через торговельні війни й напругу, а це підвищуватиме невизначеність.
  •  Прірва в добробуті. У світі зростає нерівність: 26 людей володіють багатством, що дорівнює статкам 3,8 млрд найбідніших людей планети. Але ж маємо пам’ятати: глобальне суспільство настільки сильне, наскільки сильна його найслабша ланка.
  •  Ціннісні переосмислення. Під час Світового економічного форуму прозвучала думка: "Швидкість, широта і глибина індустріальної революції змушує нас переосмислити, як розвиваються країни, як організації створюють цінність і навіть те, що означає бути людиною".
  • Нестача справжнього лідерства. Цього року ми побачили приклади нелюдського ставлення до людей і уперше побачили дітей у клітках у США — країні, котра роками вважалась лідером вільного світу. 2 тисячі дітей розлучили з батьками за півтора місяця експериментів президента Трампа зі стіною проти мігрантів, які століттями становили фундамент американської економіки. Водночас, описуючи пекло, яке він підсилив у Сирії, Трамп написав у Твіттері: "Я маю надію, що у них буде усе добре — ми знаходимось на відстані 7 000 миль звідти". Його рішення про вихід 1000 американських військових із Сирії і зрада курдів швидко зруйнували делікатне перемир’я в країні та підірвало довіру партнерів до США у цілому світі.
  • Поразка міжнародних зобов’язань. Мусимо пам’ятати, що живемо у світі, де всупереч міжнародним зобов’язанням, Росія анексувала Крим, а Північна Корея і досі володіє ядерною зброєю. 

Національний контекст для довіри 

•  Війна. Контекст, у якому працедавці працюють в Україні, — це контекст війни. Війна Росії проти України на Донбасі триває довше, ніж Перша Світова з понад 13 тисячами загиблих. За даними ООН, за час війни Україна втратила майже 4000 військових і понад 3300 мирних жителів. Близько 30 тисяч осіб отримали поранення. Від 1,3 до 1,8 млн осіб стали переселенцями, 3,5 млн осіб потребують допомоги.

  • Перезавантаження влади. За останні 5 років в Україні відбулась серйозна зміна влади. Довіра до старої влади, до системних політиків була знищена і навряд чи відновиться. Якщо раніше усі дослідження демонстрували довіру до волонтерів, армії й церкви, то тепер до топ-5 додався президент України, котрий прийшов до влади з понад 70% підтримки та перезавантажив парламент з понад 40% підтримки до його партії. Влада в Україні набула найвищого за роки незалежності рівня консолідації.
  • Розквіт популізму. За зовнішньої фізичної та інформаційної атаки Україна стала ще вразливішою до популізму. Цього року Центр економічної стратегії запропонував українцям подумати про 8 популістичних політик, зокрема "примусити працедавців забезпечити українців мінімальною зарплатою у 1000 доларів" чи "удвічі знизити ціну за газ для населення". 84% опитаних сприйняли ці пропозиції позитивно. 59% опитаних вважали, що подібні пропозиції є не лише позитивними, а й реалістичними. І лише 1% респондентів продемонстрували критичне мислення, необхідне, щоб відхилити їх.
  • Страх втратити країну. Українці по-різному реагують на прояви зовнішньої політики, як-от нещодавня "формула Штайнмаєра". Демонстрації "Ні капітуляції" у країні відбуваються тому, що люди переживають, на які компроміси може йти влада, частина людей реально боїться втратити незалежність України.
  • Нерівномірна довіра до бізнесу. Малим та середнім підприємцям українці переважно довіряють, власникам великого бізнесу й олігархам не довіряють зовсім. Мабуть, це виправдано, бо за звітами ЄБРР, олігархічний бізнес в Україні, як і на решті пострадянського простору, — це переважно бізнес, що базується на доступі до природних ресурсів країни та залежить від політичної кон’юнктури. 

Критична роль довіри для ВВП, здоров’я і рівня злочинності в країні 

Найуспішнішими є ті країни, де більшості людей можна довіряти, де є довіра між владою, бізнесом і громадянами, де є розуміння, що кожен не підведе іншого. 

Команда поведінкових досліджень Девіда Хальперна проаналізували вплив довіри на різні аспекти життя. Дослідники відзначили три основні результати:

  • Довіра є більш потужним провісником майбутніх темпів зростання ВВП, ніж з рівень розвитку людського капіталу чи навичок у населення.
  • Довіра значно впливає на здоров'я: високий рівень довіри має такий самий позитивний ефект на здоров'я, як і відмова від куріння.
  • Довіра безпосередньо впливає на рівень злочинності та успішність дітей у навчанні. 

Тож нам усім потрібно плекати довіру, усвідомлено працюючи з двома дуже важливими її чинниками: правдою та етикою. 

Занепад правди як екзистенційна загроза 

Що означає мати правду у суспільстві? Чути правду від уряду, який не чекає на оплески чи ретвіти, а вирішує проблеми людей? Усвідомлювати відповідальність за власні історичні помилки чи недопрацювання? Мати суспільство, у якому перед ухваленням серйозних рішень йде глибокий пошук консенсусу? Наприклад, з питань ціни миру, яка є прийнятною для українців у війні з Росією. У кожного суспільства — свої складні запитання, щоб виходити на правду. 

2018 року один із поважних think tanks RAND випустив звіт "Занепад правди", у якому повідомив, що роль фактів і ґрунтовного чесного аналізу має все менше значення в американському суспільстві. Дослідники аргументували поширення дискурсу неправди як екзистенційну загрозу для США, порівнюючи її з терористичним нападом на країну. Але це стосується тепер усіх суспільств. 

Традиційні і соціальні медіа є частково винними у тому, що маємо не лише занепад правди, але і занепад довіри, бо фейкові новини — це лише вершинка айсберга. За ними йдуть фейкові дані, фейкові експерти, глибокі фейки на основі штучного інтелекту тощо. Як готуватись до цього світу? Час для наївності минув і пора діяти. А це означає — починати з фактів і рішень, що базуються на фактах. 

Етика як обов’язкова умова для виживання 

У той час, як споживачі менше довіряють соціальним медіа, є цілі онлайн-індустрії, що підривають наше традиційне уявлення про довіру. Завдяки Uber, Yelp, Tripadvisor, AirBnB ми змінили наші дефолтні установки: ніколи не сідати до машини незнайомця, не пускати незнайомців до свого дому чи не вірити слову людину, яку ми в очі не бачили, щодо вибору ресторану, якому довіримо наше здоров’я і приємний час. Але усі ці компанії зможуть бути успішними довго, якщо поводитимуться етично. 

Адже зрада етики має фінансові наслідки. 2018 року журнал The Economist дослідив фінансовий стан 8 компаній, котрі були в центрі найбільших скандалів за останні роки. Результат? У середньому компанія коштує на 30% менше, ніж була б її вартість до скандалу. 

Керівники теж починають розплачуватись за неетичну діяльність. За даними Блумберг і результатами дослідження PwC плинності кадрів у понад 2500 глобальних публічних компаніях, торік етика стала головною причиною звільнення CEO. Уперше за 19 років, що проводиться дослідження. 

Безумовно, є позитивні зрушення. 2019 року лідери понад 200 компаній ухвалили резолюцію про те, що фінансова успішність бізнесу й орієнтація на прибутки не є більше єдиною метою. Варто процитувати Марка Беніофф, керівника Salesforce, рівню зростання якої може позаздрити будь-який бізнес: "У корені неправильно вважати, що бізнесу необхідно вибирати — робити гроші або робити добро. Можна і треба — успішно поєднувати перше і друге. Щоб усі — акціонери, співробітники і клієнти — поділяли бачення компанії. Тоді наші компанії стануть ще більш успішними, наші люди — рівнішими, наші суспільства — справедливими, а наша планета — здоровою". 

Тож сьогодні компанії мають визначати свій цілісний вплив, чесно відповідаючи на такі питання: 

  • Чи говоримо ми правду?
  • У чиїх інтересах ми діємо?
  • Чи наші дії мають позитивний вплив на тих, хто нам довіряє? 

І не зраджувати довіри тих, хто нам довірився. 

Тема довіри, правди та обману – вражають масштабами. Саме мистецтву і науці довіри був присвячений цьогорічний Employer Leadership Summit. Експерти пояснювали, як вчитися навичкам довіри, і як недовіра впливає на наше майбутнє.

Републикация полной версии материала запрещена (без письменного разрешения редакции)

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Статьи, публикуемые в разделе "Мнения", отражают точку зрения автора и могут не совпадать с позицией редакции LIGA.net
Вакансии
Больше вакансий
Project Manager (впровадження CRM)
Киев Група компаній ЛІГА
Редактор стрічки новин
Киев Медіа холдинг Ligamedia
Head of PR
Киев Група компаній "ЛІГА"
Разместить вакансию

Комментарии

Последние новости
Популярное