Разбор парламента | Депутаты и реформы: кто оказался кем в новой Верховной Раде

Лідери фракції Слуга Народу від початку роботи в Верховній Раді, 29 серпня 2019 року, заявили про "турборежим" у процесі ухвалення законопроєктів. Експерти VoxUkraine оцінили проголосовані Радою рішення та виділили з них реформаторські закони — ті, що змінюють правила гри в конкретній сфері.

З вересня 2019 року, "Індекс реформ" значно виріс. Хто з народних депутатів найбільше голосував за реформи, та, відповідно, має найбільший коефіцієнт корисної дії, читайте у цій статті. Повне дослідження за посиланням.

Перші серед перших 

Нинішні депутати - дисциплінованіші, ніж їх попередники в Раді восьмого скликання. Нові депутати відвідали 92% засідань протягом першого півроку роботи. Це на 16% більше, ніж у минулих обранців.

Але просто ходити в Раду замало, потрібно ще й голосувати. В середньому, нардепи брали участь у 74% голосувань (для порівняння, на останній сесії VIII скликання депутати брали в середньому участь у 39% голосувань). Та чи є ця Рада такою ж ефективною у впровадженні реформ? 

За півроку роботи, депутати нової Ради встигли зареєструвати 1 734 законопроєкти, 152 — підписав президент, серед яких лише 63 — реформаторські (за версією VoxUkraine).

У підтримці реформ депутати від Слуги Народу демонструють небачену злагодженість. Вони голосують за реформаторські ініціативи досить однорідно. Це дозволило 187-ми найбільш синхронним депутатам отримати понад 89% ефективності у рейтингу ККД.

Серед них є "перші серед перших" — це п’ятірка лідерів рейтингу, які займають першу та другу сходинки рейтингу. Вони не голосували за антиреформаторські закони (які негативно, за версією експертів, впливають на відповідну сферу), що дозволило їм отримати додаткові бали корисності. 

Рис.1. Перші серед перших

На першому місці рейтингу депутатів-реформаторів після двох сесій Ради опинилося депутати-списочники від Слуги Народу: Петро Павловський та Олександр Копиленко. Вони набрали максимум: їхній рейтинг підтримки реформ 100%. Вони підтримували всі реформи та водночас не голосували за антиреформу — Закон про підпорядкування Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), Кабінету міністрів. 

Другу сходинку поділили між собою Юрій Корявченков, Сергій Литвиненко та Михайло Ананченко. Колишній актор студії "Квартал-95" Юрій Корявченков (Юзік) підтримував реформи, жодного разу не прогуляв засідання та брав участь майже у всіх голосуваннях (96%). Він голосував за абсолютно всі закони — як реформаторські, так і антиреформаторські. 

Топ-3 АНТИ-реформаторів IX скликання — Дмитро Шенцев (позафракційний, обрався за списком Опозиційного блоку), Юрій Солод (фракція ОПЗЖ) та Андрій Деркач (позафракційний, самовисуванець). Цікаво, що всі троє вже мали досвід роботи в парламенті. Крім того, цього скликання вони відвідували засідання Ради у половині випадків (середня відвідуваність 50%). 

Розподіл лідерів та аутсайдерів рейтингу в цілому відображає загальну ситуацію підтримки реформ фракціями. 

Як фракції голосували за реформи, чи є у фракцій улюблені напрямки, та на які умовні групи поділились депутати.

Моноблок монобільшості  

Середня корисність Ради IX скликання — 70%, що на 13 відсоткових пунктів більше за корисність депутатів попереднього скликання (57%). 187 перших позицій посіли депутати від Слуги Народу з рівнем підтримки реформ від 89% до 100%, при середньому 91%.

Фракції Верховної Ради IX скликання можна умовно поділити на групи за тим, як вони голосували за реформаторські закони. Перша група — це моноблок монобільшості (187 депутати). Такі депутати, в рамках партійної політики та "синхронізації з президентом", ходять на всі засідання та голосують майже за все. 

З 188 місця починають з'являтися представники фракції Голос (Галина Васильченко). Середній рівень підтримки реформ у них — 73%. Депутати Голосу відвідують Раду дуже добре, у середньому вони були присутні на 91% засідань і беруть участь у 75% голосувань.

Фракція Петра Порошенка, порівняно з попереднім скликанням, майже не змінила рівень підтримки реформ. У Раді восьмого скликання тодішня БПП підтримувала реформи в середньому на 71%. Зараз цей показник на рівні 70%. Цікаво, що сам Порошенко підтримує реформи найменше зі своєї фракції.

Депутати Голосу та ЄС плюс більшість позафракційних депутатів з груп Довіра та За майбутнє утворюють умовну другу групу нардепів (всього 139 осіб), які не підтримують абсолютно все, що виноситься на голосування, проте голосує за реформи. 

Третя група — опозиціонери. Вони не голосують за реформи та загалом відзначаються порівняно низькою участю в голосуваннях. Підтримка реформ у цій групі нижча за 40%, а відвідуваність засідань — 82%. Більшість цієї групи сформували депутати фракції ОПЗЖ (42 з 44 депутати) та депутати від Батьківщини (19 з 24), а також три депутати від ЄС (Мустафа Джемілєв, Андрій Лопушанський та Петро Порошенко) та один депутат від Голосу (Рустем Умеров). Загалом у цій умовній групі — 92 депутати (решта — позафракційні та представники депутатських груп).  

Рис.1. Підтримка реформ фракціями депутатів Верховної Ради IX скликання

Висновки

1. Верховна Рада IX скликання є поки що набагато більш реформаторською, ніж попередня. Її корисність у середньому становить 70% (показник попередньої Ради - 57%). 

2. Найбільший командний ККД — у фракцій Слуга Народу (91%) та Голос (73%). На третьому місці — депутати фракції ЄС (49%). Найменше підтримували реформи депутати від ОПЗЖ, їхній середній ККД 16%. Секрет результативності Слуг — у високій відвідуваності (у середньому 94% присутності на засіданнях) та участі в голосуваннях (у середньому 85%).

3. Перші 187 місць рейтингу посіли депутати від Слуги Народу. Першу сходинку з однаковим ККД поділили Петро Павловський та Олександр Копиленко, другу - Юрій Корявченков, Сергій Литвиненко та Михайло Ананченко. На третьому місці решта 182 "слуги".

4. ККД дозволяє оцінити підтримку фракціями реформ у різних сферах. Так, реформування енергетики, адмінпослуг та регулювання бізнесу підтримали майже всі фракції, тоді як зміни конкурентної політики чи законодавства про державну службу ухвалили майже виключно завдяки Слузі Народу.

Автор: Марина Отт, VoxUkraine