26.09.2018, 09:00

Порошенко, Тимошенко, Гриценко, Вакарчук. Кто не соврал на YES

Порошенко, Тимошенко, Гриценко, Вакарчук. Кто не соврал на YES - Фото
Где - правда, где - ложь

Проверка фактов - от VoxCheck (укр.)

Більшість політиків, які цього разу виступали на YES, - постійні гості Ялтинського форуму. Петро Порошенко, Володимир Гройсман, Юлія Тимошенко не вперше з’являються на конференції. Але цього разу до них була прикута, напевно, більша увага, ніж раніше: попереду президентські вибори, у яких явно візьме участь принаймні Порошенко та Тимошенко. До того ж на YES з’явилися Анатолій Гриценко та Святослав Вакарчук - соціологічні рейтинги яких теж не найнижчі.

Найбільше фактами з аудиторією розмовляли Тимошенко та Порошенко. На початку своєї промови президент хвилин 10 перелічував свої досягнення. Більшість цих тверджень були правдивими, але ми не стали їх аналізувати у цьому фактчеку: твердження "ми запустили ProZorro та медичну реформу" є дуже загальними, що робить їхню перевірку суб’єктивною (наприклад, кого мати на увазі під "ми", або що вважати "запуском"). Але навіть за умови того, що ми не брали такі твердження для перевірки, Порошенко виявився більш правдивим: п'ять правильних тверджень із семи, тоді як у Тимошенко лише два з восьми.

Гройсман виправдовувався за те, що ціни на газ досі не змінені, і зманіпулював у двох тезах в з перевірених чотирьох, тоді як Гриценко сказав правду у трьох випадках з чотирьох. Найменш фактологічним - і напевно тому правдивим - виявився Вакарчук. Співак сказав тільки одну фразу, яку можна було перевірити: про довіру українців до судової системи.

Далі - аналіз виступів від VoxCheck.

ПЕТРО ПОРОШЕНКО

Про IT галузь, 14/09/2018 (10:38 - 10:51)

Перебільшення

Цитата: "Друзі, IT галузь зараз формує 3% ВВП".

Висновок: За даними Держстату, категорія "Інформація та телекомунікації" формує навіть більшу частку ВВП: 4,4% у 2017 році.

Проте ця категорія містить також такі компоненти, які не можна назвати ІТ-сферою у чистому вигляді: наприклад, виробництво кіно- та відеофільмів, видання книг, періодичних видань тощо (відповідні КВЕДи дивіться тут).

Якщо ж виокремити лише ті коди КВЕД, якими користуються ІТ-компанії, то, за дослідженням Atlantic Council, на IT галузь припадає 2,5% від ВВП у 2016 році (свіжіших даних немає). Дані для того, щоб вивести показник за 2017 рік, будуть наявні лише у жовтні 2018 року.

Іншу оцінку IT-галузі можна отримати так. Категорія "Інформація та телекомунікації", на яку у 2017 році припадало 4,4% ВВП, складала 111 млрд грн. З цієї суми 35 млрд грн — це послуги мобільного зв’язку, 6 млрд грн — послуги фіксованого зв’язку, 7 млрд грн — послуги надання широкосмугового доступу в інтернет, 3 млрд грн — ретрансляція телепрограм та технічне обслуговування мереж та обладнання (джерело - Обсяг реалізованих послуг у сфері телекомунікацій та поштового зв'язку за 2017 рік). Таким чином, вклад ІТ в ВВП не перевищує 60 млрд грн, або 2,4% ВВП.

Оскільки найвища з двох наведених оцінок —2,5% ВВП — менше 3% ВВП, про які каже президент, на 16,7% - таке твердження є перебільшенням, за методологією VoxCheck.

Про IT галузь, 14/09/2018 (10:38 - 10:51)

Неправда

Цитата: "А в структурі українського експорту, нарешті, посідає третє місце після агрокомплексу і металургії".

Висновок: За даними того ж Держстату, експорт ІТ у 2017 році становив $1,3 млрд. Це не третє, а шосте місце в структурі українського експорту товарів та послуг. Більші експортні доходи згенерували аграрна продукція ($18,8 млрд), металургія ($10,1 млрд), транспортні послуги ($5,7 млрд), машинобудування ($4,3 млрд) та хімічна промисловість ($1,65 млрд) .

Тобто твердження про те, що IT є третьою за обсягом експорту галуззю - неправдиве.

Про зростання України в рейтингу “Doing Business”, 17/09/2018 (11:03 - 11:22)

Правда

Цитата: "Я буду з вами відвертий, різні думки про інвестиційний клімат. Ми тішимося, що Україна крок за кроком піднімається вверх по сходах. Визнаний у всьому світі рейтинг “Doing Business” Світового Банку, де за 5 років ми піднялись на 61 сходинку".

Висновок: Зростання на 61 місце справді відбулося за 5 років (2012-2017): зі 137 позиції до 76 місця. Важливо розуміти, що основний прорив відбувся не за каденцію Петра Порошенка, але він про це й не каже.

Про капітальні інвестиції, 14/09/2018 (12:56 - 13:01)

Правда

Цитата: "І загалом капітальні інвестиції за підсумком першого півріччя 2018 року зараз зросли на астрономічні 26,5%".

Висновок: За І півріччя 2018 року капітальні інвестиції в економіку України зросли на 26,5%. Це рекорд з 2014 року. Вищими темпами інвестиції зростали тільки в середині 2000-х, під час економічного буму.

Про скорочення дефіциту держбюджету, 14/09/2018 (13:29 - 13:33)

Правда

Цитата: "Друзі, (був - ред) скорочений дефіцит бюджету, і це під час війни".

Висновок: Дефіцит бюджету справді стабільно знижується. У 2013 він був 4,4% ВВП, у 2014 - 4,9%, 2015 - 2,3%, 2016 - 2,9%, 2017 - 1,6%.

Докладніше про дефіцит бюджету читайте у Vox-Explainer “130 000 000 000 неочевидних проблем українського бюджету. Що коїться у державних фінансах?”.

Про співвідношення державного боргу до ВВП, 14/09/2018 (13:33 - 13:51)

Правда

Цитата: "Друзі, у нас співвідношення суверенного боргу до ВВП в 2016 році було більше 82%. Як ви думаєте: скільки зараз є співвідношення державного боргу на середину року? 63%".

Висновок: У 2016 році рівень боргу складав 81% ВВП, у І півріччі 2018 року - 67% ВВП. Таке зменшення відбулось не завдяки скороченню боргу, а завдяки швидшому росту номінального ВВП, ніж боргу. Оскільки Порошенко не пояснює причини зменшення, вердикт - правда.

Про зростання державного боргу, 14/09/2018 (34:44 - 34:50) (34:54 - 35:06)

Правда

Цитата: "З 2007 по 2010 рік державний борг збільшився на $26 млрд. <...> З 2010 по 2014 рік він зріс ще майже на $20 млрд. А віддавати це нам! І наступного року пікові виплати з державного боргу".

Висновок: Дані правдиві - за ці роки борг виріс на $46 млрд: з $14 млрд 2007 року до $60 млрд 2014. Сьогодні держборг становить $65 млрд. Також правда, що пікові виплати припадають на наступний рік.

Але варто додати, що ці виплати будуть і за кредитами, взятими у 2014-2017 роках. Наприклад, валютні ОВДП, які зараз перебувають в обігу, всі були розміщені після 2013 року. І за ними у 2019 році уряд повинен виплатити $2,3 млрд.

Утім, Порошенко не наводить конкретних сум виплат та не стверджує, що усі поточні виплати здійснюються за старі борги. Тому вердикт правда

СВЯТОСЛАВ ВАКАРЧУК

Про довіру українців до судів, 15/09/2018 (07:23 - 07:34)

Правда

Цитата: "Ви знаєте, що судам сьогодні абсолютно довіряє 1% населення? Це нормально взагалі 1%? І плюс-мінус в дечому довіряє ще 7%".

Висновок: Згідно з опитуванням Центру Разумкова за 1-6 червня 2018 року, судовій системі повністю довіряє 1,7% опитаних, а скоріше довіряє - 6%: місцевим судам повністю довіряє 1,6%, а скоріше довіряє - 7,2%, Верховному Суду - 2,1% і 8,5% відповідно, Конституційному суду - 1,8% і 10,5% відповідно.

Згідно з опитуванням Фонду “Демініціативи” за 15-19 грудня 2017 року судовій системі повністю довіряє 1,3% опитаних, а скоріше довіряє - 7,3%.

ЮЛІЯ ТИМОШЕНКО

Про кількість біженців, 15/09/2018 (8:53 - 9:01)

Неправда

Цитата: "І щоби 2 млн біженців, їх зараз називають внутрішньо переміщеними особами, щоб повернулися назад додому".

Висновок: Станом на 10 вересня на обліку у Мінсоцполітики перебувало 1,519 млн ВПО.

Згідно з методологією VoxCheck, вердикт цієї цитати неправда, тому що Тимошенко перебільшує наявні офіційні дані на 32% (вердикт перебільшення використовується, якщо дані перебільшені на 11-20%.)

Про кількість порушень мінських домовленостей, 15/09/2018 (10:46 - 11:02)

Перебільшення

Цитата: "Ми не можемо забути, що в 2017 році порівняно з 2016 роком на 100 тис. разів було більше порушення умов тиші, ніж це було у 2016 році".

Висновок: У 2017 році Спеціальна моніторингова місія (СММ) ОБСЄ зафіксувала 401,3 тис. порушень режиму припинення вогню. У 2016 році -  320,3 тис порушень.

Тобто цього року було зафіксовано на 81 тис. порушень більше, ніж у 2016-му, а не 100 тис. Таким чином спікер назвав показник на 23% більший, ніж реальний. Згідно з методологією VoxCheck, це підпадає під вердикт “неправда”, але враховуючи невеличке відхилення від 20% та правильну ідею - вердикт по цьому твердженню “перебільшення”.

Про голосування ВО Батьківщини за реформи, 15/09/2018 (20:20 - 20:31) (20:39 - 20:44)

Правда

Цитата: "Наша команда голосувала за створення всіх антикорупційних органів. Ми голосували за НАБУ, за Антикорупційний суд, за НАЗК. <...> Ми голосували за зміни до Конституції щодо реформування системи правосуддя".

Висновок: За створення НАБУ проголосували 78 з 86 депутатів тогочасного складу Батьківщини. Решта - утримались або були відсутні. За прийняття Закону України Про запобігання корупції, який створював НАЗК,  - 79 з 86 депутатів БЮТ. Решта - утримались або були відсутні.

За створення Антикорупційного суду проголосували 14 з 20 депутатів нинішнього складу “Батьківщини”, решта - утримались, були відсутні або не голосували.

Щодо змін до Конституції для реформування системи правосуддя, то напевно Тимошенко мала на увазі голосування за законопроект №3524 (Проект Закону про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя). Фракція “Батьківщина” проголосувала за цей законопроект. Сама ж Юлія Тимошенко з перелічних законопроектів голосувала лише за один - про створення НАБУ. Під час голосування за інші вона була відсутня або не голосувала.

Про газовий контракт з РФ, 15/09/2018 (25:51 - 26:15)

Маніпуляція

Цитата: "Нещодавно після того, як на базі газових контрактів Стокгольмський суд зобов'язав РФ оплатити Україні більше $4 млрд, виступив хтось з речників Кремля, я не пам’ятаю точно, і сказав: треба негайно ці контракти розторгнути. А що сказав Президент України? Не чіпайте ці контракти - вони святі".

Висновок: Після рішення арбітражу представники Газпрому справді заявили про бажання розірвати контракт. Натомість, українська влада виступає проти, але не тому, що ці контракти вигідні для України, а тому, що ми вже отримали за ними збитки і прагнемо компенсувати їх. Відповідно, Нафтогаз не може погодитись на розірвання контрактів, оскільки зараз вони є підставою для рішення Стокгольмського арбітражу та виплати компенсації Газпромом на суму $4,6 млрд.

Тому вердикт - маніпуляція: інформація правдива, але подана вона у спотвореному контексті.

Про збільшення вартості транзиту газу за контрактами Тимошенко, 15/09/2018 (26:37 - 26:48)

Неправда

Цитата: "Я відповідаю за кожну літеру цих (газових - ред) контрактів, і я вам говорю, що це була реальна свобода, це було багатократне збільшення вартості транзиту російського газу через Україну".

Висновок: До підписання газових контрактів 2009 року ставка транзиту була $1,7 за 1 тис. м3 на 100 км. Контракт на транзит 2009 року передбачав збереження такої ставки у 2009 році та її зміну в подальшому. У 2010 році ставка транзиту піднялась до $2,65, у 2011 - до $3,03, у 2012 - $3,12, у 2013 - $3,08. Тобто, про багатократне збільшення вартості транзиту не йдеться.

Крім того, невигідним для України був контракт на постачання газу в Україну. Ним встановлювалась формула ціни на газ, яка виходила з базової ціни $450/1 тис. м3 та коригувалась на світові ціни на нафтопродукти. Також закріплювався принцип “бери або плати”, за яким Україна була зобов’язана оплачувати визначені обсяги газу, навіть якщо вона його не імпортувала.

Про проблеми, які турбують людей, 15/09/2018 (29:05 - 29:36)

Неправда

Цитата: "Ви знаєте, що коли у людей питають, яка перша проблема, з якою вони хочуть боротися? Вони називають: війна. Вони проти війни, і вони за мир. Друга проблема - це їх крайня бідність. Вони стали біднішими вдвічі за останні 4,5 роки. Але третя проблема, знаєте про що говорять українці? Це надзвичайний рівень високодержавної корупції. А вже потім була проблеми охорони здоров’я, освіти, турботи про своїх дітей".

Висновок: Конфігурація першої трійки проблем змінюється від опитування до опитування: у деяких немає війни, у деяких низьких зарплат і пенсій. Водночас в усіх опитуваннях в цій трійці відсутня корупція. Тому наш вердикт неправда.

За опитуванням групи Рейтинг (26 травня - 10 червня) найважливішими проблемами для себе населення вважає: ріст цін, війну, безробіття. Корупція займає 6-7 місце. За іншим опитуванням цієї агенції (14 - 24 червня) відповіді на це питання такі: ріст цін на продукти, зростання тарифів, низький рівень зарплат та пенсій. Корупція знаходиться на 8 місці.

За опитуванням КМІСу, Центру Разумкова та СОЦІСу (30 серпня - 9 вересня) найважливішими проблемами для себе населення вважає: війну, низький рівень зарплат та пенсій, зростання тарифів. Корупція на 5 місці.

Щодо тези про те, що українці стали вдвічі біднішими, то її можна перевірити, наприклад, за показником “реальний наявний дохід” - тобто наявний дохід, скорегований на інфляцію.  

У ІІІ кварталі 2013 наявний дохід складав 6671,6 грн на одну особу, у І кварталі 2018 - 11 370,2 грн. Споживча інфляція за цей період склала 127,37%. Це означає, що реальний дохід людей у І кварталі 2018 року складав 5000,7 грн у цінах 2014 року. Тобто реальний дохід впав з 5734 грн до 5000,7 грн - або на 12,7%.

Про останні місцеві вибори, 15/09/2018 (30:47 - 31:03)

Правда

Цитата: "Останні місцеві вибори в ОТГ, а вони дуже знакові, які відбулися в квітні, наша партія, наша команда, яка сильна, патріотична, проєвропейська взяла 35% на виборах".

Висновок: На квітневих виборах в ОТГ “Батьківщина” отримала 36% серед партій, тобто без урахування самовисуванців.

Ці вибори відбулись у більшості областей України, але великі міста взагалі не брали участь в цих виборах.

Вердикт по цій цитаті "правда", адже Тимошенко назвала правильні дані, тоді як фраза "знакові вибори" - досить суб’єктивне поняття і перевірці не підлягає.

Про антирейтинг Тимошенко, 15/09/2018 (31:04 - 31:11)

Неправда

Цитата: "По соціологічним опитуванням за мене як за кандидата в президенти не готові голосувати всього 12%".

Висновок: Ймовірно, Юлія Тимошенко має на увазі показник свого антирейтингу, але вона сильно занижує його (більше, ніж на 20%), тому вердикт - неправда.

Згідно з опитуванням групи Рейтинг, проведеним 20 липня - 3 серпня, "антирейтинг" Тимошенко складає 28,9% (слайд 10), а в опитуванні проведеному 12-24 червня - 20,8%.

Опитування КМІС за 7-12 червня показало, що антирейтинг Тимошенко - 22,3%.

ВОЛОДИМИР ГРОЙСМАН

Про зобов’язання підняти ціни на газ, 15/09/2018 (10:41 - 11:01)

Маніпуляція

Цитата: "Так повелось, що на мою долю випадає те, що повинні були зробити дуже давно. Але зараз маю приймати це рішення я. І переді мною стоїть вибір, дуже невеликий. або уникнути відповідальності, і піти чередою популізму, який для нашої країни дуже є дуже сумно відомим. Або приймати рішення, яке зробить Україну сильнішою. З іншого боку, мені болить це питання, тому що я вважаю, що сьогодні українці мають невеликі доходи. А газ для кожної української родини є абсолютно необхідним.

Але це зобов’язання (про підвищення цін на газ - прим. ред.), яке ми маємо виконувати сьогодні, взято не сьогодні, не вчора і не позавчора, а як мінімум 10 років назад. Але тоді це зобов’язання бралось, під це зобов’язання брались кошти і зобов’язання не виконувалось. Таким чином підривали довіру до України".

Висновок: Це правда, що у меморандумі з МВФ 2008 року було передбачено зрівняння цін на газ внутрішнього видобутку та ціни на імпортований газ до кінця 2011 року. Зобов’язання коригування тарифу на природний газ та встановлення його на рівні імпортного паритету було передбачено і в меморандумах 2009 та 2010 років, але це зобов’язання виконане не було.

Однак так само і уряд Гройсмана не виконав зобов’язання, взяті за останнім меморандумом з МВФ. Ціни повинні були коригуватися щопівроку з 1 квітня 2017 року, що не було зроблено.

Тому вердикт - маніпуляція: Гройсман наводить правдиві факти, але опускає той факт, що уряд більше року відкладав питання підняття тарифів, і питання підняття тарифів (частково) планують вирішити тільки зараз.

Про збільшення боргу з 2005 по 2014 рік, 15/09/2018 (11:11 - 11:45)

Маніпуляція

Цитата: "І я наголошую на тому, що в 2005 році (на жаль, Леоніда Кучми немає в залі зараз) цей президент передав Україну в 2005 році з боргом $12,5 млрд. До 2014 року, і це важливо, державний зовнішній і внутрішній борг сягав +$50 млрд. Який ми маємо сьогодні обслуговувати, і кожен рік по ним сплачувати не менше $5 млрд, а це оборонний і безпековий бюджет країни на 1 рік".

Висновок: Спікер наводить правильні дані, але маніпулює, бо каже, що нинішнє обслуговування боргу пов’язане тільки зі старими позиками (фраза “...кожен рік по ним сплачувати...”), тоді як це неправда. Вище ми перевіряли схожу цитату Петра Порошенка з вердиктом “правда”: у ній президент не сказав, що поточні виплати є повністю обслуговуванням старих боргів.

На початок 2005 року державний та гарантований державою борг був $16,1 млрд, на початок 2014 - $73,1 млрд, тобто він збільшився на $56 млрд. На 31 липня 2018 року борг становить вже $75,7 млрд.

На обслуговування держборгу в 2018 році виділено 130 млрд грн (або $4,45 млрд), однак така сума виплат у нас не кожного року. В минулі роки вона була меншою: у 2017 - 100 млрд грн ($3,7 млрд), 2016 - 96 ($4 млрд). Наступного року вона буде більшою. Крім того, 130 млрд грн - це витрати на обслуговування всього державного боргу, в тому числі й тієї його частини, яка виникла протягом 2014-2017 рр.

Щодо видатків на оборону й безпеки, то згідно з нашими розрахунками, у 2018 році на це заплановано на суму 168,5 млрд грн, або $5,6 млрд.

Про программу лікування населення за кордоном, 15/09/2018 (36:24 - 36:35)

Без вердикту

Цитата: "Що стосується лікування людей за кордоном, так я хочу вам сказати, що ми запровадили цю програму чи не вперше з 2015-го року".

Висновок: Програма лікування людей за кордоном існує досить давно (ми перевірили бюджети з 2005 року і кожного року кошти на неї виділялися), тобто в цьому Гройсман помилився. Але її фінансування зараз значно більше, ніж раніше. Ми залишаємо цитату без вердикту, оскільки незрозуміло, чи спікер стверджував, що програма розпочалась у 2015 році, чи лише припускав.

Про программу лікування населення за кордоном, 15/09/2018 (36:24 - 36:35)

Правда

Цитата: "І якщо мені пам’ять не зраджує, ми направили на програму лікування за кордоном 1 млрд 200 млн грн".

Висновок: За 2016-2018 роки на програму лікування за кордоном справді виділили 1,2 млрд грн.

АНАТОЛІЙ ГРИЦЕНКО

Про запозичення від МВФ і готівку на руках у людей, 15/09/2018 (5:42 - 6:03)

Правда

Цитата: "...people have under mattresses much more (than $2 bn), but they are afraid to put their money in banks, because banks can steal and then escape without any prosecution" ("...люди під матрацами тримають набагато більше (ніж $2 млрд - ред.), але бояться вкладати гроші у банки тому, що банки можуть обікрасти їх і зникнути, уникнувши будь-якого переслідування").

Висновок: За оцінкою НБУ, готівкова іноземна валюта (ст. 13) у позабанківському секторі складає майже $84 млрд. Але не всі ці гроші є на руках у людей.  Дуже імовірно, що суттєва частина цієї суми використовується бізнесом для виводу капіталу або оплати “сірого” імпорту. Тобто, "під матрацами" люди тримають менше $84 млрд.

Чому ця готівкова валюта "не працює" на економіку? Гриценко правий у тому, що довіра до комерційних банків низька. Згідно з опитуванням Центру Разумкова за 1-6 червня 2018 року повністю довіряють комерційним банкам лише 1,3%, а скоріше довіряє ще 9,3% опитаних. Недовіра до банків в Україні - системне явище. По-перше, через втрату коштів на ощадних рахунках після розпаду СРСР. По-друге, через падіння кількох великих банків на початку Незалежності Україні. По-третє, через страх вкладників, що банк буде ліквідовано.

Ліквідація проблемних банків - важлива частина реформи банківського сектору. За чотири роки НБУ ліквідував 96 з 179 банків. Це була цілеспрямована і необхідна політика НБУ, щоб вивести з ринку неплатоспроможні банки. Ті, які залишилися, повністю відповідають нормативам регулятора.

Очевидно, що тримати гроші “під матрацом” ще більш невигідно, ніж покласти їх на депозит: так вони знецінюються швидше. Але існуючі ризики стримують бажання людей нести гроші до банку.

Про підтримку А.Гриценка на минулих президентських виборах, 15/09/2018 (10:00 - 10:10)

Правда

Цитата: "Last time I´ve got about a million votes with incompatible resources" ("Минулого разу я отримав близько мільйона голосів з неспівставними для цього ресурсами").

Висновок: За Гриценка проголосувало 989 тис виборців. На президентську кампанію 2014 року він витратив 7,1 млн грн. Це справді небагато на фоні ряду кандидатів, які витрачали в десятки разів більше, зокрема, Петра Порошенка, Михайла Добкіна, Сергія Тігіпка та Юлії Тимошенко. Хоча варто зазначити, що, наприклад, Олег Ляшко також витратив близько 7 млн грн, але отримав більше голосів.

Про зростання боєвої готовності, 15/09/2018 (16:47 - 17:23)

Перебільшення

Цитата: "Але, коли мене призначили на посаду міністра оборони один з перших наказів, який я видав стосувався публікації так званої "білої книги", щорічної щодо оборонної політики України. Ця публікація відбувалася у 2005, 2006, 2007 році, коли моя команда працювала в міністерстві. І ви зможете там побачити, що показники бойової готовності підвищилися не на 2-3%, а в 2-3 рази".

Висновок: Хоча "Біла книга-2005: оборонна політика України" повинна була видаватися щорічно ще з 2003 року вперше вона була видана саме за наказом Гриценка в 2006 році.

Щодо бойової готовності, то спікер, ймовірно, обмовився та мав на увазі показники бойової підготовки, які справді є у Білих книгах (2005 - ст. 43-44, 2006 - додаток 3, 2007 - додаток 6). Деякі показники справді зросли, але зростання у 2-3 рази продемонстрували лише кілька з них - наприклад, середній наліт на один екіпаж морської авіації (у 2,7 разів), середня наплавність кораблів зі складу Основних сил оборони (у 1,75 разів). Тому вердикт - перебільшення.

Про квартири для військовослужбовців, 15/09/2018 (17:23 - 17:47)

Правда

Цитата: "Показники соціального забезпечення. Припустимо кількість житла, яка була забезпечена нашою командою тільки за 9 місяців, бо мене призначили в першому кварталі, це 6537 квартир. Останнього року це 1000, вибачте, спад".

Висновок: У 2005 році, коли Гриценко був міністром оборони, збудували 6537 квартир. На 2017 рік було заплановано побудувати (придбати) 1149 квартир (ст. 25), але відповідно до звіту Рахункової палати навіть цього показника досягти не вдалося.

Яр Батог, Олексій Крименюк, Світлана Сліпченко, Максим Скубенко, Олена Шкарпова. За науковою редакцією Володимира Ланди, екс-радника міністра економіки

Отправить:
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Популярное
Загрузка...