Перейменована у Вищу раду правосуддя Вища рада юстиції розпочала свою роботу в новому році із внесення змін до Конституції. Виявилося, для цього їй не потрібно мати повноважень парламенту.

Вона просто "публічно звернулася" до слідчих судів і судів застосовувати нове конституційне положення, яким обмежили суддівську недоторканність, так, щоб це обмеження практично не могло діяти. Іншими словами, вона вимагає відпускати затриманих на хабарах суддів. "Слухаємося!" - сказала асоціація слідчих суддів, назвавши це "першим рішучим сміливим кроком до реального захисту незалежності суддів" за останні роки.


Що в Конституції про недоторканність суддів?

Читаємо нову редакцію Конституції, яка набрала чинності восени минулого року:

"Без згоди Вищої ради правосуддя суддю не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину".

Застосування логічного способу тлумачення дає можливість нам розкласти цю норму на два простих речення:

1. Без згоди Вищої ради правосуддя суддю не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку суду.

2. Затримання, тримання під вартою чи арешт судді допускаються без згоди Вищої ради правосуддя лише у разі затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Ініціатор цих змін - президент Порошенко - одразу після їх внесення доповів суспільству: "Каста зруйнована… Судді позбавляються повної недоторканості. Цього немає ніде у світі і нарешті цей радянських рудимент буде скасовано в Україні. Не можна притягнути суддю лише за зміст рішення. Зробив злочин, взяв хабар - немає жодної довгої процедури - неси відповідальність. ... Це є, відповідальність, невідворотність покарання".


Що ж відбулося насправді?

З норми Конституції зрозуміло, що у випадку, коли суддю було затримано під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, то недоторканність (необхідність згоди Вищої ради правосуддя на затримання, утримання під вартою чи арешт) - не діє. Тобто в цьому випадку суддя має ті самі гарантії від свавільного утримання під вартою, що й звичайна людина, - для взяття під варту потрібне рішення суду.

І саме так вже встигли застосовувати це положення Конституції суди, включно з апеляційною інстанцією.

Але Вища рада правосуддя вирішила втрутитися в правосуддя і роз’яснила, що взяти суддю під варту чи домашній арешт без її згоди не можна навіть тоді, коли суддю затримали під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, бо це є "грубим порушенням конституційних гарантій недоторканності судді".

Проте для такого висновку норма Конституції мала б звучати інакше: без згоди Вищої ради правосуддя суддю не може бути затримано (за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину), або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом.

Однак послідовність слів у Конституції зовсім інша.


Що роз’яснення ВРП означає для практики?

Наприклад, десь суддю затримали на хабарі (отримання неправомірної вигоди). Це тяжкий злочин. За Кримінальним процесуальним кодексом у слідчого є 60 годин, щоб доставити суддю до суду, аби той обрав запобіжний захід. За Конституцією це можливо. Але тепер, якщо слідувати роз’ясненню Вищої ради правосуддя, цього суд зробити не може, бо має спочатку отримати згоду Вищої ради правосуддя. Для цього слідчому треба пройти багато бюрократичних процедур, щоб передати це питання до Вищої ради правосуддя, а в неї на розгляд цього питання є аж п’ять днів.

Зрозуміло, що до отримання такої згоди і рішення суду суддю тепер треба буде відпустити. Саме тривалість отримання згоди на взяття під варту дали можливість свого часу зникнути суддям Чаусу, Чернушенкові, Зваричу (щоправда, останнього потім таки затримали і посадили). Тобто така ускладнена процедура завжди працювала не на користь незалежності судді, а для уникнення відповідальності.

Чи будуть суди дослухатися до "заяви" Вищої ради правосуддя? Безумовно так, особливо ті судді, які вже вважають Вищу раду правосуддя "вищим органом в системі судової влади" і "органом нагляду за діяльністю суддів" (цитати з коментарів судді у дискусії на фейсбуці).


Що далі?

Думаю, чекати чергових утеч суддів, впійманих на гарячому, доведеться недовго. Складно повірити, що Вища рада правосуддя готова буде визнати свою вину в цьому. Швидше за все, перекладатиме її на органи правопорядку.

Щоб цього не сталося, парламент має чітко розписати в законі те, що раніше (до заяви Вищої ради правосуддя) було очевидним.

Питання про повне скасування суддівської недоторканності набуває ще більшої актуальності, ніж раніше. Тим більше, що у Західній Європі, судді не мають жодної недоторканності, яка була би більшою, ніж в звичайної людини. І там немає жодних особливих процедур притягнення їх до кримінальної відповідальності.


Роман Куйбіда
заступник голови правління Центру політико-правових реформ,
головний експерт з питань судової реформи "Реанімаційного пакету реформ"


Подписывайтесь на аккаунт ЛІГА.net в Twitter, Facebook, ВКонтакте и Одноклассниках: в одной ленте - все, что стоит знать о политике, экономике, бизнесе и финансах.

Статьи, публикуемые в разделе "Мнения", отражают точку зрения автора и могут не совпадать с позицией редакции LIGA.net
высший совет правосудия