Наращивание присутствия: Украина движется к членству в НАТО. Нам сложно, но мы победим
Коли Україна стане членом НАТО історики неодмінно виділять декілька ключових дат. 2008 – рік Бухарестського саміту з його політикою відкритих дверей щодо України та Грузії. Рік, коли Україна отримає План дій щодо членства і, неодмінно, 2020 рік.
Саме цьогоріч Україна отримала статус Партнера з розширеними можливостями, приєднавшись до клубу шести держав, які мають "особливі відносини" з Альянсом.
У вересні Президент Володимир Зеленський підписав нову Стратегію національної безпеки, де розвиток стратегічного партнерства з НАТО з метою набуття повноправного членства визначено серед топ-пріоритетів державної безпекової політики.
Верховна Рада ухвалила довгоочікувані закони про розвідку, оборонні закупівлі, та наблизилася, як ніколи раніше, до запуску реформи СБУ – історичний крок, який залишить "кедебістський" спадок у минулому.
Міцною основою нашого партнерства з НАТО є спільні цінності вільного демократичного світу та прагнення, готовність діяти разом задля безпеки та миру у Європі та світі.
Рівень співпраці, який існує наразі між Україною та Альянсом, у поєднанні зі значним прогресом у реформах, дає нам підстави для початку серйозної розмови як мінімум про надання Україні Плану дій щодо членства.
Партнерство з розширеними можливостями
Мій прихід на посаду Віцепрем'єра з європейської та євроатлантичної інтеграції співпав з надання Україні статусу Партнера з розширеними можливостями (EOP). Після низки консультацій, ми розробили пропозицій української сторони щодо поглиблення співпраці та взаємосумісності між Україною та Альянсом у рамках EOP. Ці пропозиції стануть основою подальших консультацій з Альянсом з цього питання.
Перевагою програми ЕОР є її гнучкість: НАТО може запропонувати додаткові можливості для країни учасниці. Однак ці можливості існують як потенціал, вони відкриваються залежно від рівня взаємної довіри, взаємосумісності та потреб безпеки Альянсу.
Саме тому паралельно з формування наших пропозицій до НАТО, ми розпочали процес внутрішніх трансформацій. Для прикладу, щоб забезпечити розширений діалог із розвідкою та налагодити обмін інформацією, маємо спершу реформувати національні комунікаційно-інформаційні системи, зробити їх взаємосумісними із системами НАТО.
Цілком природньо, що Альянс зможе ділитись з нами секретами, лише якщо буде впевненим надійності їх циркуляції та зберігання. Для нас також важливо мати сумісні системи зв’язку у Чорному морі.
Україна давно є надійним партнером Альянсу, бере участь в операціях та місіях НАТО в Косово, Афганістані, Іраку. І ми плануємо збільшити свій внесок. Зокрема, наступного року Військово-Морські Сили ЗС України приєднаються до операції "Морський охоронець" у Середземному морі двома патрульними катерами типу "Islandˮ – набутий досвід знадобиться нам у Чорному морі.
Мій основний меседж союзникам такий: поглиблення співпраці з Україною є додатковим ресурсом для зміцнення колективної безпеки. Це стосується і EOP. З отриманням цього статусу Україна може бути ще більш корисним і перспективним партнером НАТО. І ключовим регіоном нашої співпраці має стати Чорне море .
Стратегічно важливий регіон
Наявні дії щодо забезпечення безпеки судноплавства в Чорному морі не відповідають тому рівню загрози, з якими стикаються Чорноморські держави у зв’язку із агресивною політикою Росії в регіоні. Ключове значення для безпеки регіону буде мати визнання стратегічної важливості Чорноморського регіону для всього Альянсу, як і посилення співпраці з партнерами (Україною та Грузією).
Наші пріоритети: спільна дії з НАТО та окремими союзниками щодо покращеної морської ситуаційної обізнаності; посилення підтримки Альянсом реформування, відновлення і розвитку ВМС Збройних сил України; розширений обмін інформацією; обміном досвідом з реагування на гібридні загрози.
Схвалюючи Чорноморський пакет у травні 2019 року, союзники погодили проведення спільних навчань Україна – НАТО в Чорному морі "Coherent Resilience" (CORE-2021), які мають на меті допомогти українській стороні за стандартами НАТО реагувати та протидіяти гібридним загрозам, включаючи пряму відповідь на можливе захоплення критичної інфраструктури в Чорноморському регіоні. Ми планували провести навчання цього року, але через пандемію довелося перенести їх на травень 2021.
Ми ведемо діалог з союзниками щодо збільшення кількості спільних військових навчань, тренувань. Йдеться не лише про посилення України – збільшення присутності НАТО в Чорному морі означає більше безпеки. Маємо вже позитивний досвід залучення України до проведення НАТО оцінки ситуації у Чорноморському регіоні.
Спільна з Альянсом участь України у безпековій архітектурі Чорноморського регіону важлива не лише з огляду на нашу безпеку. Мілітаризація Росією окупованого Криму, систематичні порушення міжнародного морського права агресором загрожують на лише країнам, які розташовані в Чорноморському басейні, а й загалом Південній Європі, Балканам, Близькому Сходу та Північній Африці. Розраховуємо на підтримку нової Адміністрації США у цьому питанні.
На одній хвилі
Україна вже долучилася до процесу формування стратегічної концепції НАТО-2030. Визнаючи роль та значення України у євроатлантичній безпеці, Альянс ствердно відповів на ініціативу України надати свої рекомендації до стратегії НАТО на наступні 10 років. А у вересні відбулися консультації українських представників зі спеціальною групою експертів НАТО, які за доручення генерального секретаря готували рекомендації.
Для нас надзвичайно важливо, що пропозиції України знайшли своє відображення у доповіді цієї групи, опублікованої 1 грудня. Продовжуємо далі комунікацію з союзниками та структурами НАТО для закріплення очікувань України у новій стратегії НАТО на Саміті 2021 року.
Кілька важливих для України сигналів з експертної доповіді щодо майбутнього Альянсу:
- НАТО слід розширювати та зміцнювати партнерство з Україною та Грузією, які прагнуть членства в Альянсі під постійним зовнішнім та внутрішнім тиском Росії;
- політику відкритих дверей НАТО слід активізувати;
- війна в Україні повинна залишатися пріоритетом порядку денного Ради Росія-НАТО.
- НАТО має залишатись відданим рішенням Саміту у Бухаресті 2008 року та підняти питання переговорів щодо членства на вищий рівень.
А ще – Альянсу варто розширювати підтримку партнерів, допомагаючи їм у розробці інструментів та реформ, необхідних для досягнення критеріїв членства.
Донедавна в українському суспільстві побутувало доволі вузьке (і хибне) сприйняття інтеграції до НАТО, як чогось, що стосується виключно Збройних Сил. Так, взаємосумісність з НАТО українських військових стандартів і процедур необхідна, але не лише. Ключем до членства є "взаємосумісність політична", відтак – зміцнення демократії, проведення економічних та інституційних реформ, боротьба з корупцією.
Таке зближення передбачено у президентській Стратегії нацбезпеки, в частині необхідності активізувати реформи, потрібні для досягнення критеріїв членства в НАТО в рамках імплементації річних національних програм під егідою Комісії Україна-НАТО.
Погані новини для скептиків
Україна впевнено стає частиною євроатлантичного безпекового простору, всупереч заяв скептиків, які шукають "зраду".
Маємо чітку підтримку керівництва держави курсу на інтеграцію до НАТО. Попри пандемію, збережено контакти на високому політичному рівні, зокрема між Президентом України та Генеральним секретарем НАТО. 9 грудня в оффлайн форматі відбудеться чергове засідання Комісії Україна-НАТО на рівні послів, а 1 грудня міністр закордонних справ України разом з грузинським колегою взяв участь у засіданні міністрів держав-членів НАТО щодо ситуації у Чорному морі.
На жаль, через пандемію COVID-19 довелося змінити деякі плани, але ми вчасно та в повному обсязі виконуємо Річну національну програму, і сподіваємося незабаром реалізувати все заплановане, як наприклад проведення засідання Парламентської асамблеї НАТО у Києві.
Завдяки закону "Про оборонні закупівлі" сектор безпеки та оборони України розширює співпрацю з іноземними постачальниками на прозорих та конкурентних засадах у відповідності до норм НАТО і ЄС. Нещодавно Міністерство оборони вже здійснило першу таку закупівлю через Агентства НАТО з підтримки та постачання (NSPA), що є case study для усіх наступних прозорих та конкурентних закупівель.
Також важливим досягненням військової реформи стало розділення позицій Начальника генерального штабу та Головнокомандувача ЗСУ, а також впровадження нової системи військових звань у відповідності до НАТівських. Маємо позитивні результати реформи оборонно-промислового комплексу.
Звісно, не все йде гладко. Досі існує певна напруга в стосунках з членом Альянсу, Угорщиною, тай й атака на антикорупційні органи зсередини країни додає нам труднощів. Однак навіть у цих питаннях ми відчуваємо потужну підтримку союзників, для яких успіх України є успіхом Альянсу.
Наступний 2021 рік має всі шанси стати революційним для відносин України та НАТО. Чимало буде залежати від нашої амбітності, як і від готовності та сміливості реалізовувати складні структурні реформи. А ще від готовності всіх політичних сил, які підтримують євроатлантичний курс, діяти спільно задля досягнення національних інтересів України. Членство України в НАТО – не роздуми на тему "бути чи не бути".
Нашим завданням є формування вже сьогодні політичного консенсусу щодо термінів членства та надання Україні ПДЧ, тобто матеріалізації рішень Бухарестського саміту. А тому часу на дискусії немає, слід рішуче та впевнено діяти разом.
