Почему Конституцией должен заниматься парламент, а не президент

Відповідно до Конституції України, Верховна Рада, як єдиний законодавчий орган державної влади, уповноважена виконувати функцію установчої влади від імені народу України. Так, до компетенції парламенту належить повноваження щодо внесення змін до Конституції.

Але на практиці склалася ситуація, коли саме канцелярії президента були тим єдиним політичним центром ініціювання конституційних змін, а Верховній Раді була відведена пасивна роль у цьому процесі.

Конституційні реформи 2013-го, 2016-го та 2019-го були ініційовані президентом та не проходили відкритого обговорення у парламенті. Також законопроєкт про децентралізацію 2015 року та вісім окремих законопроєктів щодо зміни Конституції 2019 року були ініційовані саме президентом, а не народними депутатами. Більшість народних депутатів України навіть не бачили остаточного тексту відповідних законопроєктів до моменту реєстрації відповідних актів у парламенті.

В результаті, як правило, ініційовані конституційні зміни залишаються лише ініціативами та необхідні конституційні зміни не відбуваються. 

На жаль, на сьогодні процес напрацювання конституційних ініціатив в Україні все ще залишається закритим. Немає відкритої публічної дискусії, експертних обговорень та публічної комунікації як між народними депутатами та канцелярією президента України, так і громадянським суспільством.

Оскільки внесення змін до головного закону країни є виключною прерогативою парламенту (окрім зміни І, ІІІ, ХІІІ розділів), тому варто, щоб саме Верховна Рада стала центром ініціювання конституційним змін.

Експертна громадськість вважає (див. нижче звернення), що створення парламентської експертної робочої групи з питань конституційного реформування – перший крок для посилення політичної спроможності парламенту реалізовувати функції установчої влади у конституційному процесі.

Така експертна група працювала б над розробкою:  

- Зеленої книги конституційної реформи — науково-практичної концепції (загальної філософії) конституційної реформи.
- Білої книги конституційної реформи — аналітичного документу, який визначає основні напрямки конституційної реформи, алгоритми її впровадження, та містить конкретний варіант (альтернативні варіанти) тексту законопроєкту щодо внесення змін до Конституції. 
- Конкретних законопроєктів, які можуть бути внесені народними депутатами на розгляд Верховної Ради. 

Підвищення рівня суспільно-політичної дискусії як всередині парламенту, так і серед громадського суспільства, сприятиме зміцненню суспільної довіри до парламенту як представницької інституції, оскільки конституційний процес стане публічним та відкритим для суспільства. 

ЗВЕРНЕННЯ експертної громадськості до народних депутатів України щодо створення парламентської експертної
робочої групи з питань конституційного реформування: 

Шановні народні депутати України! 

Запрошуємо долучитися до парламентської експертної робочої групи, метою діяльності якої має бути напрацювання пропозицій щодо проведення комплексної конституційної реформи в Україні, зокрема  посилення засад парламентаризму, вдосконалення регулювання у сфері виконавчої влади, реформування конституційної юрисдикції.

Робоча група має займатиметься розробкою відповідних законопроектів, а також документації концептуального значення пов’язаною з конституційною реформою.

Проведення відкритих обговорень у межах діяльності постійної парламентської експертної робочої групи сприятиме реалізації установчу функцію парламенту щодо конституційного процесу, а також підвищить фаховий рівень дискусії в українському суспільстві загалом.

Унаслідок цього зросте суспільна довіра до парламенту, оскільки конституційний процес стане відкритим і більш зрозумілим для громадськості.

Закликаємо всіх бажаючих народних депутатів України, а також їхніх помічників-консультантів долучитися до діяльності парламентської експертної конституційної робочої групи.

Щоб приєднатися до робочої групи, звертайтесь до експертів ЦППР: Юлія Кириченко (067 230 34 96; [email protected])