Реформа или новые схемы: идея власти создать Министерство ОПК обречена на провал

Реформа или новые схемы: идея власти создать Министерство ОПК обречена на провал

Генеральный секретарь Национального антикоррупционного комитета по вопросам обороны (НАКО)
13.07.2020, 17:04

Если цель - реформировать оборонку - разве нужно для этого создавать целое министерство? Или у власти другая задача? (укр.)

Сектор оборонно-промислового комплексу України – на порозі значних змін: планується створити нове міністерство, агентство та посаду віце-прем’єр міністра з питань ОПК. Секретар РНБО Олексій Данілов зазначив, що запланована реформа ОПК, може стати наймасштабнішою за останні десять років.

Враховуючи масштаби наслідків такого рішення, найбільше питань у планах влади викликає саме створення нового міністерства.

Наразі Кабінету міністрів доручили опрацювати питання створення центрального органу виконавчої влади, який буде опікуватись питаннями обороно-промислового комплексу. Це передбачено Рішенням РНБО України від 18 лютого 2020 року. Експерти і громадьскість неодноразово закликали державні органи влади публічно представити суспільству наявні концепції потенційної реформи. Втім, на жаль, можливі моделі розвитку так і не були презентовані широкому загалу.   

Тому команда Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони (НАКО) проаналізувала наявну у публічному просторі інформацію (переважно неофіційну) і визначила сильні та слабкі сторони потенційного рішення про створення нового міністерства. 

Міністерство ОПК: що пропонують?

Про те, якою концепцію "МінОПК" бачить РНБО, можна дізнатися з публікацій у медіа. Вона передбачає створення нового міністерства на чолі з віце-прем’єр-міністром – міністром розвитку стратегічних технологій та інновацій. До сфери управління нового міністерства можуть увійти Державне космічне агентство з 21 підприємствами, Державна служба експортного контролю, державне підприємство Науково-виробниче об'єднання Павлоградський хімічний завод, Державний науково-дослідний інститут інформатизації та моделювання економіки (з подальшою трансформацією в аналог DARPA), а також Державний концерн Укроборонпром з усіма його підприємствами.

Планується, що штат міністерства буде близько 150 осіб, і сформувати його мають до літа 2021 року. Лише після цього має розпочатися трансформація Укроборонпрому. При цьому невідомо, як саме має відбуватися ця трансформація. Лише зазначено, що Концерн має підпорядковуватися новому міністерству, і що мають призначити нового директора Концерну та членів Наглядової ради. Також планується  змінити організаційно-правову форму підприємств ОПК.

Прихильників у ідеї "міністерства ОПК" чимало. Переважно вони вважають, що створення такого органу матиме низку переваг. Зокрема, якщо буде створено єдиний центр прийняття управлінських рішень в ОПК, це допоможе скоординувати співпрацю між державними та приватними суб’єктами оборонки, сам оборонно-промисловий комплекс стане окремим суб'єктом на рівні уряду.  

Втім з досвіду відомо, що міністерства та агентства з питань ОПК, які існували раніше у різні періоді, не могли похвалитися позитивними результатами своєї діяльності. Тоді як негативних наслідків для державних суб'єктів цієї сфери було чимало. 

Зокрема, мали місце застарілі практики управління, непрозорість та негнучкість, і нетипові для міжнародних практик організаційно-правові форми. Як наслідок, державні підприємства та служби часто були конкурентноздатними, неефективно використовували бюджетні кошти, не могли позитивно впливати на обороноздатність держави і регулярно потрапляли до гучних корупційних скандалів.

Міжнародний досвід для державних підприємств: стандарти ОЕСР і корпоратизація

Міжнародний досвід управління ОПК в країнах НАТО та ЄС свідчить, що у цих державах немає окремого міністерства з відповідними повноваженнями. Зазвичай, політики формують міністерства оборони. Акцент роблять на розвиток та впровадження передових технологій і плідну співпрацю державних та приватних суб'єктів, які мають відповідати високим стандартам корпоративного управління.

Україна взяла курс на корпоратизацію і запровадження на державних підприємствах моделі корпоративного управління у 2015-му - одразу після Революції гідності. Проте за ініціативи експрезидента Петра Порошенка, "оборонку" було виключено з цього процесу. Після того, як до влади прийшов Зеленський і новий парламент, а виконавча влади та керівництво Укроборонпрому оновилися, рух у напрямку корпоратизації та міжнародних стандартів відновився.

В Укроборонпромі, за підтримки міжнародних експертів, вже підготували довгострокову концепцію реформування концерну. Вона дозволить перетворити його на прозору структуру відповідно до стандартів Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). 

Зокрема, пропонується запровадити трирівневу модель корпоративного управління: корпоративний центр, галузеві бізнес-одиниці та підприємства, де два вищі рівні функціонуватимуть як акціонерні товариства, а підприємства – у формі товариств з обмеженою відповідальністю. При цьому держава впливатиме на діяльність “Укроборонпрому” як власник, як регулятор і як розробник Політики власності.

Щоб реалізувати такі перетворення, необхідно ухвалити низку законопроектів, зокрема, "Про корпоратизацію підприємств ОПК". Адже наслідки законодавчих процесів набагато важливіші для діяльності підприємств сектору, ніж створення нового ЦОВВ.

Нове міністерство: більше ризиків, ніж переваг

Створення нового міністерства містить більше ризиків, ніж переваг. Воно порушить існуючу систему розподілу повноважень в сфері безпеки та оборони України, потребуватиме внесення серйозних змін в законодавство, часових та фінансових ресурсів, яких сьогодні бракує. Такий підхід може негативно вплинути на прогрес  євроатлантичної інтеграції нашої держави та перекреслити перспективи міжнародної співпраці і інвестицій.

НАКО застерігає про певні функції потенційного ЦОВВ, які можуть створювати корупційні ризики:

міністерство не повинно одночасно виконувати функції власника, регулятора та органу, що формує політику щодо суб’єктів господарювання державного сектору ОПК,

в межах одного міністерства не має поєднуватися координація підприємств оборонної промисловості та повноваження по формуванню державного оборонного замовлення;

- міністерство не має отримати повноваження з управління підприємствами ОПК, оскільки це не відповідає Керівним принципам ОЕСР щодо корпоративного врядування на підприємствах державної форми власності. Зокрема, такий підхід може зашкодити співпраці з міжнародними партнерами та залученню інвестицій.

Державні підприємства сфери ОПК необхідно корпоратизувати та перетворити на господарські, також важливо запровадити стандарти корпоративного управління. Серед ключових таких стандартів - затвердження політики власності, створення наглядових рад з незалежними членами, призначення наглядовими радами менеджменту підприємств на конкурсній основі, та регулярне проведення незалежного зовнішнього та внутрішнього аудитів.

Саме така модель управління підприємствами ОПК дозволяє зменшити корупцію у цьому складному секторі і є зрозумілою для потенційних інвесторів і партнерів.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Вакансии
Больше вакансий
New business manager / New business director
Киев Ketchup Loyalty Eastern Europe
Керівник складу IT
Киев ЛІГА, Група компаній
Разместить вакансию
Статьи, публикуемые в разделе "Мнения", отражают точку зрения автора и могут не совпадать с позицией редакции LIGA.net

Комментарии

Последние новости
Популярное

Что вы знаете о психотерапии?