В останні роки стрічки новин провідних європейських та американських ЗМІ переповнені заголовками про потужні військові маневри країн Північноатлантичного альянсу (НАТО). Починаючи з 2015 року їх масштаб, кількість та складність незмінно зростають. За цей час традиційною стала й участь у навчаннях українських військовослужбовців. Сценарії більшості європейських навчань НАТО так чи інакше враховують досвід бойового застосування Збройних Сил України у війні з російським агресором на Донбасі.

Не став винятком й 2020 рік. Нещодавно прес-служба Пентагону оголосила про початок масового перекидання в Європу двадцятитисячного військового контингенту з військових баз та арсеналів США. Разом зі штатним озброєнням та військовою технікою до Європи прямують значні запаси матеріальних засобів у супроводі підрозділів бойового та тилового забезпечення.

Попри офіційну назву "Захисник Європи/Defender Europe – 2020", цьогорічне головне військове навчання НАТО більшість західних військових експертів вже встигли "обізвати" реінкарнацією навчань часів Холодної війни REFORGER – REturn of FORces to GERmany (серія щорічних військових навчань НАТО, що проводилися з кінця 1960-х до початку 1990-х років з метою підтвердження здатності США швидко розгорнути війська для підтримки союзників в Європі).

Востаннє таку кількість американських військ європейські повітряні та морські порти бачили під час Балканської кризи середини 90-х років минулого століття. До участі в "Захиснику Європи – 2020" залучаються військовослужбовці першої механізованої, 82-ї повітряно-десантної, першої бронетанкової, першої та третьої піхотних дивізій, а також національні гвардійці від 11-ти штатів та резервісти Сухопутних військ США.

Зазначені маневри є стрижнем, який з’єднає кілька навчань у регіоні, такі як "Allied Spirit/Союзний дух", "Swift Response/Швидке реагування" та "Joint Warfighting Assessment/Спільна оцінка військових дій".

Відповідно до сценарію, майже 37 000 військовослужбовців НАТО братимуть участь в п’ятьох етапах навчання на території 10 європейських країн.

Читайте також - Курс на НАТО: що не так з євроатлантичною інтеграцією України?

На першому етапі відбудеться прийом, розміщення та подальше перекидання до району умовних бойових дій військового з’єднання чисельністю, яка відповідає штату розгорнутої дивізії (орієнтовно 15 000 військовослужбовців). У той час, коли кадрові військові вже громитимуть умовного противника, їх колеги з резерву та Національної гвардії США проводитимуть доукомплектування озброєнням та військовою технікою на двох із п’яти європейських логістичних базах ЗС США, що розташовані на території Бельгії та ФРН.

На другому етапі сили негайного реагування 82-ї повітряно-десантної дивізії відпрацюють із союзниками проведення наступальних рейдових дій в одній з країн Європи – Грузії.

Третій етап навчань включатиме дивізійні командно-штабні навчання (далі – КШН). Їх особливістю стане управління військами, що розкидані по всьому європейському континенту. Під час КШН проведуть спільну оцінку бойових дій, а також проаналізують нові спроможності підрозділів сухопутних військ, над модернізацією яких працює так зване "Командування майбутнього Сухопутних військ" або дослівно "Army Futures Command".

В ході четвертого етапу планують подолати водну перешкоду та відпрацювати елементи висадки військ на морське узбережжя із заняттям вигідних рубежів та організацією району оборони.

На кінцевому  – п’ятому етапі, відбудеться перегрупування військ у визначених районах та їх повернення до пунктів постійної дислокації.

За підрахунками Європейського командування США (далі – ЄВРОКОМ), кожен з підрозділів подолає не менше 4 000 км європейськими автомобільними та залізничними шляхами, проведе ремонт та заміну частини військової техніки, відпрацює питання медичної евакуації та поповнення особового складу.

Легенда та етапи вищеописаних навчань свідчать про те, що Пентагон не залишив поза увагою попередження українського Генерального штабу ще трирічної давнини про те, що розміщення російських військ навколо України дивним чином дублює стратегічну побудову радянського угруповання Західної групи військ на території колишньої Німецької Демократичної Республіки.

Не треба бути військовим стратегом, щоб зрозуміти наскільки серйозно в Брюсселі та Вашингтоні сприймають російську "гру м’язами", зокрема в частині розбудови військової інфраструктури в Україні та навколо неї.

Читайте також - Україна здає позиції на міжнародній арені. Путіну це на руку

Черговим підтвердження цього стала остання заява глави оборонного відомства США Марка Еспера, яку він зробив 12 лютого в штаб-квартирі НАТО. Інформуючи колег про основні заходи в рамках Європейської ініціативи стримування (European Deterrence Initiative) він, зокрема, підтвердив плани щодо відновлення штабу V корпусу США, який до 2013 року квартирував у німецькому Вісбадені.

Тому логіка і плани американських генералів чіткі й зрозумілі. Попри певне загострення внутрішньополітичної боротьби у Вашингтоні, більшість пропозицій ЄВРОКОМу знаходять розуміння і двопартійну підтримку в Конгресі США. Варто зазначити, що лише на реалізацію вже згаданої Європейської ініціативи стримування, Пентагон в цьому році, отримає рекордні $6 млрд.

Українським політикам варто повчитися в заокеанських колег дбати про національні інтереси у сфері національної безпеки та оборони і демонструвати готовність захищати територіальну цілісність і незалежність України.

На жаль, зважаючи на щоденну внутрішню українську "політичну турбулентність", поки що демонструється лише неузгодженість дій і вправність у мистецтві компроматів та взаємних звинувачень.

Честь маю!