Із курсу політології я пам’ятаю, що основна мета політичної партії - здобуття влади. Але Слуга народу - це, мабуть, єдина із представлених у Раді партія, у якої просто немає цієї мети. Вони хочуть бути "над владою", чи десь "збоку від влади", залишатися блогерами, експертами і "незалежними спостерігачами".

У будь-якої іншої парламентської партії, принаймні на рівні заяв, було бажання делегувати своїх людей на пост голови уряду. У Слуги народу такого бажання не було. І досі немає.

Влада – це повноваження і відповідальність. "Повноваження" президент і коаліція беруть з великою радістю, а от відповідальність прагнуть перекласти на третіх осіб: Олексія Гончарука, Дениса Шмигаля, кого завгодно.

Спочатку Слуги Народу нібито беруть на себе відповідальність за уряд Гончарука, голосуючи за його програму. А потім, у якийсь чудовий момент, спускають цю відповідальність у виходок. У якийсь дивний момент, коаліція переходить в опозицію до власноручно обраного уряду. При цьому, адекватного пояснення, що саме із програми не виконав уряд, вони не дають.

Що далі?

Мій колега, як на мене досить вдало, порівняв нашу владу/коаліцію з такими собі інвесторами в стартапи (де стартап – це уряд). Як відомо з практики, з десяти проінвестованих стартапів, успішними стають лише один-два. Тобто статистично, імовірність успіху окремого стартапу, на який було зроблено ставку – це 10%-20%. І це у випадку, коли інвестори мають чітке розуміння, у що вони вкладають.

Наша влада, схоже, такого розуміння не має. Як і не має можливості "інвестувати" одразу в десяток стартапів. Якщо імовірність "успіху" будь-якого уряду, який вони призначать, не більше 10%, то скільки ще урядів повинно змінитися, щоб досягти "успіху"?

Статьи, публикуемые в разделе "Мнения", отражают точку зрения автора и могут не совпадать с позицией редакции LIGA.net
Слуга народакабминалексей гончаруксмена власти