20.05.2019, 07:50

Три пути к парламентским выборам для Зеленского

Три пути к парламентским выборам для Зеленского
Эксперт Реанимационного Пакета Реформ по вопросам публичных финансов

Судя по его риторике, Зеленский, как опытный бизнес-боец, намеренно раздувает конфликтность ситуации, чтобы получить максимальный выигрыш (укр.)

Чи заблокував Народний Фронт дострокові вибори?

Виходом з коаліції Народний Фронт здавалось заблокував сценарій проведення дострокових виборів. Однак, коли на кону стоїть можливість отримати абсолютну більшість у парламенті, а отже і право на формування свого Уряду, жага до абсолютно влади засліплює очі, відсовуючи у бік правові аргументи.

Не прямим доказом того, що політична жага до абсолютної влади уразила новообраного Президента стало його останнє звернення, в якому він пообіцяв чергові неприємності парламенту, бо йому не сподобалась дата інавгурації. І оскільки юридичних підстав для дострокових парламентських виборів не має, рішення про розпуск парламенту буде виключно політичним.

В принципі у цьому немає нічого дивного для країни, в якій політична доцільність, на жаль, важливіша ніж верховенство права. В цих умовах рішення про вибори швидше за все ухвалюватиме Окружний суд, до якого у якості йморівного переговорника прибув в країну Андрій Портнов.

У разі ухвалення Указу, згідно 77 статті Конституції України позачергові вибори мають відбутися протягом 60 днів. У такому випадку день виборів припадає на 14 липня.

Однак, в нашій країні навіть ухвала суду, не означає, що дострокові вибори відбудуться. Наразі існує три вірогідні сценарії розвитку подій із достроковими виборами, якщо Зеленський на початку наступного тижня підпише Указ про розпуск парламенту.

1) Парламент отримавши “політичний нокаут” погоджується із рішенням Президента. У такому випадку у виграші лишаються політичні важковаговики та Зеленський. Останній отримує 35-40% підтримки свого списку, що дає йому орієнтовно 100-110 місць по списку і ще не менш ніж 60-80 мажоритарників. На другому місці Опозиційний блок За Життя - Медведчука/Бойка. По списках вони наберуть 35-40 місць плюс не менше 50-70 мажоритарників. Третє місце займе Порошенко, список якому дасть йому орієнтовно 35-40 депутатів. Також він добере орієнтовно 20-30 мажоритарників по західній Україні. Тимошенко, рейтинг якої опустився до 9%, проведе по списку не менше 30 депутатів і візьме десь півтора десятка мажоритарних округів. Самопоміч, Ляшко та Народний Фронт опиняються поза стінами парламенту.

Не зрозуміло чи проходять до парламенту Смєшко і Гриценко, рейтинг яких зараз опустився до 5%. Особливо проблематична ситуація в останнього, адже після заяв Гройсмана та Вакарчука повести свої політичні команди до парламенту, його і так не стійкі електоральні позиції значно погіршились. Що ж стосується електоральних перспектив Вакарчука та Гройсмана, то про це зараз дуже важко говорити. На перший погляд, за короткий період часу прорватися до парламенту їм буде не просто, але за умов правильного позиціонування та вдалої кампанії вони можуть всіх здивувати, і ввірвавшись до парламенту “змішати карти” старим політикам.

В цих умовах Уряд формує Зеленський (Коломойський?) з партнерами. А от кого він обере цим партнером (Тимошенко, Порошенко, Вакарчука чи Гройсмана) покажуть результати виборчих перегонів. 

2) Парламент не погоджується із рішенням Президента і починає його оскаржувати в суді. Остаточне рішення прийматиме Окружний суд, який протягом останнього місяця вже ухвалив низку одіозних рішень на користь Коломойського. А далі починаються варіанти. Якщо суд стає на сторону Зеленського це автоматично конвертується у додаткові електоральні бали. Це у свою чергу дасть йому можливість з високою імовірністю отримати понад 226 мандатів та сформувати Уряд самостійно.

Якщо він програє суд тоді вибори відбудуться у жовтні. Протягом цього часу ми будемо спостерігати жорстке протистояння у трикутнику Президент-Парламент-Уряд. В цьому трикутнику Уряд виступатиме острівком стабільності і робитиме все можливе аби втримати економічну стабільність на фоні політичної турбулентності. У свою чергу Зеленський постійно апелюватиме до суспільства, звинувачуючи депутатів що вони блокують його ініціативи. Депутати ж ухвалюватимуть закони, які повільно але впевнено трансформуватимуть Україну в парламентсько-президентську республіку.

До виборів 28 жовтня рейтинг Зеленського до осені падає мінімально орієнтовно до 30%. Ну і звісно він набере набагато менше по мажоритарці. Окрім Оппоблоку, БПП та Батьківщини до парламенту мають не погані шанси завести свої політичні команди Ляшко, Вакарчук і Гройсман. Самопоміч, Гриценко та Смєшко до парламенту не потрапляють.

Уряд знову однозначно формуватиме Зеленський. Але склад коаліції наразі складно передбачити. Адже прийдеться зробити не простий вибір між Тимошенко, Вакарчуком, Ляшком, Гройсманом і Порошенком. А зважаючи, що вони мають різне бачення на соціально-економічний розвиток країни, що у свою чергу буде “помножене” на їхню особисту неприязнь, передбачити чим закінчиться створення коаліціади зараз майже не реально.

3) Жорстке протистояння. Народний Фронт та ряд інших політичних партій виводять людей на Майдан для захисту конституційного ладу. Поглиблюється політична криза. Аваков, якщо його не задовільнить виконання зобов’язань, починає підігрувати Народному Фронту. Інструментів для цього у нього достатньо (НацКорпус, контроль за силовиками тощо). Оскільки Зеленський не вміє “працювати з вулицею,” він це протистояння програє. Для зменшення градусу протистояння вмішуються міжнародні партнери, які саджають суперників за стіл переговорів і заставляють знайти компроміс.

Яким цей компроміс буде наразі важко сказати. Можливо, вибори перенесуть на серпень, а можливо на кінець жовтня. У будь-якому випадку, електоральне падіння рейтингу Зеленського будуть не значними і він все одно матиме найбільшу фракцію у парламенті, а отже і вплив на формування Уряду.

Як бачимо, на перший погляд тактично у кожному із сценаріїв Зеленський виграє. Однак стратегічно після реалізації кожного із трьох сценаріїв він опиняється у досить скрутній ситуацій. 

Після виборів (не має значення строкових чи дострокових парламентських) отримавши найбільшу фракцію і вплив на Уряд в очах суспільства він буде відповідатиме за все. Незавершену війну на Сході, військово полонених, розвиток відносин з Росією та ЄС, високі комунальні тарифи, кусючі ціни, низькі пенсії, погані дороги. 

І вирішувати ці проблеми потрібно буде в ситуації, коли ти пересварений із існуючими політичними та бізнес елітами, маєш негативне ставлення від більшої половини суспільства, без кадрового резерву, досвіду і стратегії розвитку країни. 

Судячи з останньої риторики, Зеленський, як гарний бізнесмен, обирає шлях конфлікту, максимально піднімаючи політичні ставки аби “зірвати банк,” мріючи отримати все і одразу. При цьому він свариться та воює одночасно з усіма політичними силами всередині країни, спираючись виключно на людей Коломойського, Льовочкіна та екс-регіоналів на чолі з Портновим.

Однак, при цьому він не враховує, що подібні методи, з підвищення градусу протистоянь, імовірно гарні у бізнес середовищі, але дуже погані в політиці, в основі якої лежить мистецтво домовлятися та шукати компроміси.

І дуже скоро може статись ситуація, коли пересварившись з усіма всередині країни і отримавши нарешті абсолютну владу, як це завжди буває в Україні, він втратить найголовніше – внутрішню підтримку та опору. І тоді, керована ним воююча країна розсиплеться під ударами сусідів на маленькі фрагментики, як той міфічний золотий Колос, якого через відсутність внутрішньої опори та єдності не втримали глиняні ноги.

(Джерело - блог автора на LIGA.net)

Материалы, публикуемые в разделе "Мнения", отражают исключительно точку зрения их авторов и могут не совпадать с позицией редакции портала ЛІГА.net и Информационного агентства "ЛІГАБізнесІнформ".
Отправить:
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Реклама
Реклама
Популярное
Реклама
Реклама
Реклама
Загрузка...