Минулого тижня Міністр оборони США Марк Еспер оголосив про зміни в компоновці угрупування американських збройних сил на території Європи. Мова йде про зменшення присутності американських військ в ФРН на майже 12 000 осіб, які мають частково перерозподілити по іншим країнам Європи і частково вивести в США.

Проте, цього разу реальною причиною змін є не агресивна політика РФ, яку звичайно згадували, як рушія змін. Це забаганка президента США Дональда Трампа насолити ФРН і персонально Ангелі Меркель.

Як наслідок, перед управліннями з оперативних питань Пентагону і Європейського командування США, постало непросте завдання, як з одного боку задовольнити забаганку очільника Білого Дому, а з іншого - мінімізувати по максимуму негативні наслідки для стримування РФ від зменшення американської військової присутності в ФРН.

Схоже на те, що американським військовим вдалося вирішити відповідну проблему максимально ефективно. А тепер про все по порядку.

На початку червня 2020 року американське видання The Wall Street Journal першим повідомило про те, що президент США разом з тодішнім американським послом в ФРН Річардом Гренелом працюють над питанням зменшення військового угрупування США в ФРН. Мова тоді йшла про 9 500 бійців. Ця новина стала несподіванкою для більшості європейців і американців. 

Традиційно, Трамп проігнорував міжвідомчий процес в сфері національної безпеки щодо обговорення і ухвалення відповідних рішень – адже, скоріше за все, учасники цього процесу прийшли б до висновку, що відповідний крок позбавлений будь-якого сенсу.

Після завершення Холодної війни, США тримають 85-90% контингенту збройних сил на своїй території. На сьогодні американський військовий контингент в Європі не такий значний (до 60 000-65 000 бійців і обслуговуючого персоналу), і після 2014 року став об’єктом дискусії щодо того, чи справді вистачить цих сил для стримування РФ – особливо, в районі країн Балтії і Польщі. 

Тому про реальне зменшення військової присутності США в Європі загалом, і в ФРН зокрема, не мало б йти мови – навпаки, з 2014 року відбувається, хай і більше на ротаційній основі, посилення військової присутності США в Європі для нарощення ефекту стримування.

Але безпосередньо для Трампа, європейська безпека ніколи не була пріоритетом. Навпаки, європейці були лише активним об’єктом критики щодо недостатніх витрат на оборону з метою загравання з власними виборцями всередині США. Недостатність європейських витрат на оборону є доконаним фактом.

Проте безпека і стабільність в Європі були і залишаються одним із ключових інтересів США після 1945 року, незалежно від того, скільки європейці витрачають на оборону. 

В той же час, Трамп особисто все зводив лише до критики і постійних погроз, по суті, нівелювати зобов’язання в рамках НАТО. Особливим об’єктом критики окупанта Білого Дому була саме ФРН, яка дійсно має найбільший диспаритет між економічним потенціалом і витратами на оборону. Проте, за оцінкою більшої частини оглядачів, така ситуація ні скільки не означає необхідність радикального скорочення і так доволі скромної, порівняно з Холодною війною, присутності США в ФРН, що зменшувало б можливість Вашингтону ефективно виконати свої союзницькі зобов’язання щодо країн Центральної і Східної Європи.

Як наслідок, зменшення присутності збройних сил США в ФРН, Білий Дім і Пентагон почали зображувати, як частину паралельного процесу посилення американської присутності саме в Центральній і Східній Європі. Тобто, мова начебто йде про переміщення американських військових ближче до РФ. Формально виходило б добре, адже на сьогодні загроза знаходиться набагато східніше, ніж це було в Холодну війну. Проте більша частина американських бійців і далі знаходиться в ФРН. 

Однак в переговорах між США і Польщею по додатковому нарощенню американської військової присутності, які тривають з 2018 року, мова йшла, на практиці, про додаткові 1000-2000 бійців. Із іншого боку, мова йшла про виведення з ФРН не менше 9500 американських бійців, частину із яких мали повернути до США, а частину перерозподілити по іншим країнам Європи. Тому виходило, що американська військова присутність в Європі загалом зменшувалася б в абсолютних показниках, не зважаючи на те, що частина бійців США паралельно могла б опинитися ближче до кордону з Росією.

Нарешті, майже через два місяці після оригінального повідомлення WSJ, очільник Пентагону зробив заяву, яка пролила світло на плани США щодо змін компоновки сил в Європі. Американці вирішили вивести 11 900 бійців з ФРН – тобто майже на 2500 більше, ніж мова йшла до цього. При цьому, з цієї кількості, 6400 бійців мали повернутися до США, а решту перевести в інші країни Європи.

Повернутися до США мають, перш за все, бійці 2-го кавалерійського полку, які мають на озброєнні БТР Stryker. В той же час, винищувачі F-16 Block 50 (всього 28 одиниць) 480-ї ескадрильї перебазуються із бази Шпангдалем (ФРН) до бази Авіано (Італія), де в свою чергу базуються американські винищувачі F-16 Block 40 510-ї і 555-ї ескадрилій. Із Штудгарта (ФРН) до Монса (Бельгія) перемістять штаби Європейського командування США і Командування сил спеціальних операцій США в Європі. 

В Монсі, як відомо, базується штаб командувача сил НАТО в Європі. У Великій Британії залишиться 351-ша ескадрилья, яка відповідала за проведення дозаправки винищувачів США в Європі, та 7-ї і 67-ї ескадрильї, які як раз забезпечують повітряними суднами Сили спеціальних операцій США в Європі. Раніше ці три ескадрильї планували перебазувати до Німеччини. Окремо було заявлено про те, що буде збільшено присутність США в Польщі за рахунок ротації командного складу нещодавно відновленого П’ятого корпусу Сухопутних військ США.

Цікавим в цьому контексті є те, як відповідні кроки пояснювало вище американське політичне керівництво. Міністр оборони США Марк Еспер намагався в своїй презентації 29 липня 2020 року представити відповідні кроки як такі, що планувалися давно, і відповідають перш за все духу діючої Стратегії воєнної безпеки, яка має на меті посилення ефекту стримування щодо РФ. У той же час, Трамп у своїй заяві того ж дня чітко заявив про те, що США відповідними кроками карають ФРН за недостатні витрати на оборону. 

В заяві очільника Білого Дому не було жодного слова про стримування РФ, яке його персонально ніколи і не цікавило. Таким чином чітко прослідковується бажання просто насолити ФРН і Меркель.

Тепер, власне, що ж ми матимемо в військовому плані, якщо відповідні ініціативи реалізують. Перш за все, мова йтиме про скорочення американської військової присутності в Європі загалом. Мова йде про виведення 6400 бійців – перш за все 2-го кавалерійський полку на БТР Stryker (4500 бійців). Такий крок жодним чином не перекриє те, що справді кількість бійців США в Польщі збільшиться на 1 000 бійців – в основному, правда , на штабних посадах. 

Виходить, що кількісно, присутність США в Європі зменшиться на приблизно 5400 бійців. Тому не дивно, що відразу ж зайшла мова про повернення до Європи на ротаційній основі підрозділів із відповідним озброєнням, щоб не допустити зменшення в абсолютних показниках.

Проте зменшення американської військової присутності в Європі в абсолютних показниках не означає радикального послаблення ефекту стримування – як відомо на сьогодні кількість солдат важить набагато менше, ніж якість і ТТХ озброєння чи підготовки бійців, коли мова йде про результат гіпотетичної битви. Власне 2-й кавалерійський полк на БТР Stryker - це найменш важливий елемент в системі американської військової присутності в Європі, в частині досягнення ефекту стримування щодо РФ. Американські союзники – ті ж самі поляки – зможуть компенсувати брак американської бронетехніки. 

В той же час, американці зберегли ключове – винищувачі F-16 Block 50, які перебазують із ФРН до Італії. Саме такі речі, як авіаційна підтримка, можливість нанесення ракетних ударів на глибину, ефективна розвідка оборони ворога для видачі цілевказань, є сильними сторонами армії США, де в європейців відчувається дефіцит спроможностей. 

Тому збереження без змін поточної кількості винищувачів F-16 США в Європі - більш важливий крок, ніж виведення 2-го кавалерійського полку на БТР Stryker. Хоча цим винищувачам доведеться трохи довше летіти до країн Балтії з Італії, ніж з ФРН. 

З іншого боку, відмова від переведення з Великої Британії до ФРН літаків-дозаправників КС-135, - дещо ослабить швидкість реакції на гіпотетичне загострення в ЦСЄ – літакам знадобиться трохи більше часу для того, щоб дістатися до місця призначення в ЦСЄ. Це ж стосується і авіації Сил спеціальних операцій США в Європі, які використовують конвертоплани CV-22 та літаки MC-130J. 

Консолідація штабів і авіаційної присутності з одного боку робить сили більш вразливими від ворожого удару. Проте з іншого боку, дозволяє краще організувати оборону за допомогою систем ППО.

Таким чином, планувальники Пентагону і Європейського командування США справді по максимуму мінімізували негативні наслідки від плану реалізувати політичну забаганку Трампа щодо зменшення військової присутності в ФРН. З одного боку, в абсолютних показниках, американська військова присутність в Європі на постійній основі зменшиться загалом. Проте мова йде про менш важливий полк бронетехніки. Та й саме керівництво Пентагону не виключає, що відповідні сили з необхідним озброєнням, повернуться до Європи вже на ротаційній основі найближчим часом. З іншого боку, буде повністю збережене авіакрило в Європі, хоча і добиратися до країн Балтії чи Польщі з Італії трохи довше ніж з ФРН.

Але це ще далеко не все.

В той час, як міністр оборони США оголошував про наміри зменшувати військову присутність в ФРН з 36 000 до 24 000 бійців, стало відомо про поповнення в 41-й бригаді польової артилерії США. Дана бригада базується в Графенвері (Баварія) і має на озброєнні реактивні системи залпового вогню (РСЗВ) М270А1. 

Так ось, минулого тижня стало відомо про те, що 41 бригада отримала ще 16 пускових установок РСЗВ М270А1. Перші 16 пускових установок цієї системи бригада отримала ще в вересні 2019 року. Таким чином 41 бригада матиме в своєму розпорядженні вже 32 пускові установки РСЗВ М270А1. Дана система може на сьогодні працювати 12 некерованими ракетами на дальність до 70 км чи двома оперативно-тактичними ракетами ATACMS на дальність до 300 км. В перспективі, кожна пускова установка М270А1 матиме можливість працювати чотирма оперативно-тактичними ракетами PrSM на дальність спочатку не менше 500 км, а далі до 750 км. Як можна зрозуміти, 41 бригаду польової артилерії, яка в разі потреби працюватиме на глибину оборони ворога, скорочення в ФРН не зачепили. Навпаки, вона нарощує свої спроможності, виходячи на штатну бойову чисельність.

Таким чином Пентагон і Європейське командування США виконали своє нелегке завдання – задовольнили забаганку Трампа і, при цьому, по мінімуму ослабили ефект стримування щодо РФ. Американці вирішили принести в жертву 2-й кавалерійський полк. При цьому було збережено головне – присутність авіації. 

Паралельно відбувається посилення ракетних військ і артилерії США в Європі. Таким чином, Вашингтон компенсує брак європейських сил в авіації і можливості нанесення ударів на глибину оборони ворога. А тому, в РФ немає особливих причин радіти від того, що Пентагон таки реалізував політичну забаганку Трампа помститися ФРН і Ангелі Меркель.