"Маємо на меті збільшення ваги атестату при вступі до закладів вищої освіти, а відтак зростання вмотивованості учнів до навчання в середній школі", - заявив тимчасовий виконувач обов'язків Міністра освіти і науки України під час серпневої конференції.

Зараз, за Законом, вага атестату у конкурсному балі може бути не більше 10%. За часів Табачника атестат важив 25%.

Я не вірю в те, що це станеться. Для цього потрібно змінити законодавство та зменшити вагу ЗНО. Для цього народні депутати мають наплювати на 70% українців, які вважають, що ЗНО ставить усіх у рівні умови.

Чому ідея Міносвіти хибна по своїй суті:

1) Почнемо з оцінки бажаного впливу. Нам пропонують просту формулу: що більше будемо враховувати бал атестату, то більшим буде бажання учнів вчитись у школі.

Тобто серед таких чинників як майстерність вчителів, шкільні умови, зміст самої програми, стосунки з батьками та друзями на перший план чомусь виставляють саме те, яка вага атестату.

Мовляв, якщо у школі немає умов до вивчення фізики і її читає вчитель праці, то більша вага атестату при вступі все одно триматиме бажання учня, наприклад, у 8 класі вчити фізику на належному рівні. Виглядає досить сумнівно.

Читайте нас в Telegram: проверенные факты, только важное

2) Гаразд, припустимо, що саме так все і працює. Враховуємо бал атестату більше, ніж зараз, і жага до шкільних знань майже 4 млн учнів моментально зростає.

Але в цій формулі по замовчуванню закладено, що усі діти після школи мають йти до університету. Нагадую, що саме з цим в Україні явно проблема.

Ми маємо найвищий показник вступу до закладів вищої освіти в Європі і така масовізація щонайменше не підкріплюється такими ж великими ресурсами та призводить до знецінення якості вищої освіти.

Отже, в будь-якому випадку важливо розвивати альтернативу вищій освіті та стримувати масовізацію вищої освіти, якщо немає належного забезпечення її якості. Тут же навпаки - нам пропонують зіграти на масовізації вищої освіти.

Якщо вже є бажання прив'язати бажання вчитись в школі до оцінок, то це мають бути випускні оцінки (ДПА), а не вступні бали. Принаймні випуск зі школи стосується усіх, а не лише тих випускників, хто вступатиме. Варто послідовно імплементувати стратегію розвитку зовнішнього незалежного оцінювання як форми проведення ДПА, її розробили ще у 2019 році.

3) Шкільні оцінки не найкращим чином підходять для рейтингування вступників. Трійка в ліцеї часто означає вищий рівень знань, ніж п'ятірка в звичайній школі.

Що більше враховуватимуть атестат при вступі, то меншими будуть шанси дітей, які мають хороші знання, але суворішу школу. І навпаки - єдина шкала ЗНО дозволяє зробити об`єктивне рейтингування для усіх.

Про виправлення оцінок наприкінці навчання, масову купівлю класних журналів (як 2010-го року) та ще більший підрив довіри до шкільної оцінки писати не буду. Це і так дуже добре відчувають 70% українців.

Присоединяйтесь к Instagram Liga.net - здесь только то, о чем вы не можете не знать