Звертаюся до управлінців, які на тому чи іншому рівні приймають рішення щодо боротьби з коронавірусом: до чиновників, депутатів, менеджерів закладів охорони здоров'я. Найкраще, що ви можете зробити зараз для медперсоналу, - це захистити його.

Найкращий спосіб для управлінців зберегти і підтримати медперсонал - це не поставити рамочку в Facebook, і навіть не закупівля засобів індивідуального захисту, хоча це архіважливо.

Найкращий спосіб підтримати і зберегти медичний персонал - це навчити його. Вчити елементарному, вчити найнеобхіднішому. Людей в лікарнях рятуватиме не обладнання і не маска, а підготовлені професіонали, які знають, як користуватись обладнанням, і як дотримуватися правил інфекційного контролю. Не в теорії. Не "кожен по-своєму". Медичний персонал захистить не маска і халат, а вміння правильно користуватися повним комплектом засобів індивідуального захисту - їх одягання, знімання і утилізація.

Керівники медичних закладів! Організовуйте навчання свого персоналу. Відпрацьовуйте навички, відпрацьовуйте маршрут пацієнтів і маршрут персоналу. Продумайте все до дрібниць і тренуйте своїх працівників. В мережі є достатньо онлайн курсів, та матеріалів, які допоможуть у навчанні персоналу.

Мені страшно уявити, що буде, якщо реалізувати рішення про "волонтерське" залучення студентів до роботи з інфікованими. Без належної організації підготовки персоналу і забезпечення всіма необхідними засобами індивідуального захисту (ЗІЗ)- це наражатиме студентів та інтернів на надзвичайно велику небезпеку.

Хто відповідатиме, якщо студенти, що не пройшли спеціальне навчання, інфікуються через свою необережність, чи необережність колег у лікарні? Коли Міністерство охорони здоров'я у 2017-2019 роках впроваджувало закордонний досвід та жорсткі вимоги до підготовки та тестування студентів, ми мали хвилю збурення і співчуття щодо надмірного навантаження на дітей, всі їх жаліли та критикували політику реалізації стратегії медичної освіти за "руйнування мрій" під час обговорення нової системи інтернатури. Ну що ж, дитинство закінчилося і сьогодні мало кого цікавить рівень підготовки та навантаження на тих, кого завтра направлять як "підкріплення" лікарям.

Найкраще, що зараз можуть робити медичні університети: готувати і проводити онлайн курси, спеціальні тренінги для лікарів, середнього та молодшого медперсоналу. Перекладайте іноземні джерела та поширюйте достовірну інформацію про досвід іноземних колег щодо лікування українською мовою, підготуйте курси з терапії та ведення пацієнтів з COVID-19 для фахівців вузьких спеціальностей.

"І більше немає хірургів, урологів, ортопедів, ми лише лікарі, які раптом стають частиною єдиної команди, щоб зіткнутися з цим цунамі, яке нас накрило", - це нова реальність Італії, яку описує лікар з Бергамо. Треба вчити, треба готувати психологічно та забезпечувати ЗІЗ той медичний персонал, який маємо, а не зганяти непідготовлених студентів та інтернів "волонтерити" до непідготовлених лікарів.