Неправда ділить людей на два береги річки, що називається "Омана". Одні вважають обман ницістю, недостойною поведінкою, звичкою негідників, для інших – це щось раціональне і буденне, вони переконані, що всі так роблять. 

Секрет полягає в тому, що ноги в тій річці намочили всі. Обманюють і перші, і другі. 

Дві рушійні сили обману

Питання обману – це питання вибору. Ми всі схильні до неправди. Бути щирим або ж обманювати – то звичка, тобто сталий патерн поведінки. Причини? Є дві рушійні сили обману – це страх і любов. 

СТРАХ: Ми обманюємо, коли думаємо, що не зможемо захистити себе інакше, і тільки обман зможе стати фортецею, яка вбереже нас від несприятливих умов чи невдач. Ми брешемо, коли боїмося, що не зможемо досягти бажаного і важливого, або то буде заскладно, задовго і задорого. Обман здається дешевшою дорогою. 

ЛЮБОВ: В іншому випадку ми обманюємо, коли вважаємо, що брехня буде кращою за правду – і так, ніби проявляємо любов до іншої людини. 

Страшний обман, коли він впливає на життя багатьох людей, проте у приватному житті неправда також може стати причиною маленьких та великих драм. 

З наукової точки зору за бажання обманювати відповідають певні гормони. Так, у The Journal of Experimental Psychology читаємо, що ми обманюємо, коли маємо зависокий рівень тестостерону і кортизолу – так званого "гормону стресу". Вони провокують агресивне бажання самостверджуватися та захищатися. 

Які є види обману? 

Окрім навмисного введення в оману, до обману відносять заперечення, раціоналізацію, замовчування і прогнози. Наприклад, коли ви говорите про жінку, яка повністю сконцентрована своїй роботі, і прогнозуєте, що в неї не буде родини, це обман. Або ж ви навмисно робите вибір промовчати, хоча ваша інформація – важлива в цей момент. Це теж різновид обману. 

Найбільшим полем для зрощення неправди і спекуляцій є сфери "не вмію", "не знаю", "не вірю". 

Обманюють не тільки дорослі, роблять це і діти. Зазвичай це відбувається з двох причин. По-перше, дитина думає, що вона не зможе отримати те, що хоче, іншим шляхом, окрім обману. По-друге, дитина може припускати, що вона недостатньо хороша, і їй потрібно обманювати, щоб виглядати кращою в очах батьків.

Але не варто різко засуджувати дітей, коли ви спіймали їх на брехні. Потрібно працювати з темою обману зважено та бути терплячими, пояснювати, чому обманювати – це погано, і які можуть бути наслідки обману, а найголовніше – давати дітям позитивний досвід, учити говорити правду. 

Одним із найбільш небезпечних різновидів брехні є самообман, тому що обманювати себе – це змушувати себе відмовитися від своєї сутності, не бути тим, ким ти є. Це зворотний шлях до самопізнання. 

Ви можете обманювати себе, коли кажете, що ви – трудоголік, що хочете змінити машину або не любите дітей.  Але навіщо людям самообман? Наведу приклад. 

Ви почали писати книгу і ніяк не можете закінчити цей процес, постійно відкладаючи роботу на потім. Ви кажете собі, що у вас немає часу цим займатись, оскільки маєте іншу роботу, дітей та ремонт у квартирі. Однак основна причина, чому ви не беретесь за роботу – це страх того, що книга буде нецікавою, видавництво не захоче її друкувати, або ж читачі не будуть її купляти. Тому ви вдаєтеся до самообману і кажете собі, що у вас немає часу. Проте завжди краще знайти і розібратися з істинною причиною ваших вчинків. Тільки тоді ви зможете змінити ситуацію.

Також люди обманюють себе, щоб бути більш переконливими для інших. У такому випадку варто працювати над впевненістю. 

Чому не варто плутати грубість і правду?

Часто люди плутають грубість і правду. Проте варто розуміти, що правда – це прояв любові. Саме коли ви говорите правду, ви виявляєте найбільшу повагу до іншої людини. Важливо навчитись говорити щиро і з повагою.

Обман небезпечний ще тим, що плутає нас – ми навіть у дзеркалі починаємо бачити маску, яка приросла до нас, забуваючи, які ми є?  Правдиво – то бачити себе люблячими очима, дозволяючи собі помилки й особливості.

Ми обманюємо себе та інших про багато речей: за якого кандидата в президенти голосували, про свою вагу та зріст, про стосунки з колегами. Це природний процес, але так само можна навчитися не обманювати. Як це зробити?

Три кроки до правди

- Зупинитися. Якщо ви спіймали себе на бажанні обманутись або обманути, візьміть паузу.

- Подумати. Наскільки те, що ви скажете зараз, вплине на вас через 10 хвилин, 10 днів і 10 років. Вирішіть для себе, чи так важлива ваша брехня зараз? Чи ви можете не говорити неправду?

- Назвати собі причину, який саме страх змушує вас обманювати. Як би це парадоксально не звучало, але страхів не потрібно боятися, страхи – це маркери вашої зони розвитку, їх потрібно сприймати як двері для нових можливостей.

Наш  світ – не ідеальний, і люди роблять помилки. Псевдопозитивні психологи теж брешуть, оскільки для людини природно інколи бути сумною, пригніченою, роздратованою. 

Однак правда дає свободу. Обман – це заслінка від реального життя, бар’єр для самопізнання. Говорити правду – значить бути людяним, це можливість бути самим собою.  Бути правдивим  – то бути справжнім, щирим. 

Тема правди та обману – надзвичайно велика. Якщо маєте бажання глибше зануритися в неї, раджу завітати на Employer Leadership Summit 2019, який цього року присвячений мистецтву і науці довіри. Експерти пояснять, як вчитися навичкам довіри, а я розкажу, чому ми брешемо, і як це впливає на наше майбутнє, що таке правда, і якою є психологія брехунів.

Статьи, публикуемые в разделе "Мнения", отражают точку зрения автора и могут не совпадать с позицией редакции LIGA.net
обманЮнона Лотоцкая