Усунення будь-яких мереж впливу, які ведуть підривну роботу проти України, можна лише вітати. Проблема в тому, що ця діяльність виглядає, м'яко кажучи… половинчастою та нещирою.

Один приклад.

У самому центрі Києва, в самому історичному місці, яке тільки можна уявити, вже понад 10 років абсолютно свавільно господарюють підконтрольні Москві попи.

Вони збудували поряд із фундаментами Десятинної церкви на території Національного музею історії України всім відому "колибу" і чудово себе почувають навіть зараз.

Жодних законних підстав там перебувати – і тим більше щось будувати – у них ніколи не було і немає.

Наскрізь пронизане зв'язками з РФ організоване злочинне угруповання силою захопило частину національної пам'ятки. Цей нонсенс роками в'яз у судовій тяганині. Ми до жаху правова держава, коли це комусь потрібно і є ресурс.

Але восени минулого року суд виніс остаточне рішення – незаконна колиба має бути знесена.

Не потрібно нічого. Потрібно просто виконати рішення суду. Для цього є спеціально навчена структура – Державна виконавча служба (система Мін'юсту).

І ось уже пів року держава в особі ДВС прикидається мертвою.

Пів року Мін'юст вдавав, що це їх не стосується. Наразі раптом у міністерстві усвідомили, що рішення суду їм "незрозуміле". І треба було б якесь нове. Тобто ще років 5 судової метушні.

Тут важливо не розмивати фокус. Не вплутувати сюди ні Мінкульт, ні КМДА, ні поліцію та ін. Ці структури підключаться в рамках своєї компетенції, коли ДВС (Мін'юст) почне виконувати свою роботу.

Очевидно, що демонтаж злочинної колиби – це не лише правовий акт, а й суспільно-політична подія. Відповідно – політична відповідальність. Наразі виглядає так, що керівники Мін'юсту намагаються сховатися, а всю відповідальність повісити на одного районного інспектора ДВС. А якщо районний інспектор ДВС сам не переможе московських попів, то начальство розведе руками.

Можна тисячу законів ухвалити, але якщо у найпрозорішій з погляду закону ситуації держава пасує – це дуже поганий сигнал.

Нині на руках є всі правові аргументи. Є можливість роз'яснити цю ситуацію західним партнерам і запобігти різним побоюванням у порушенні якихось прав.

В Україні одиниці об'єктів, які за статусом можуть змагатися із Десятинною церквою. Коли Україна показує, що не контролює свою історичну землю (бо за фактом контроль у підручних товариша Гундяєва), раптово праві стають Путін і його алкогольний міньйон. Їхні шизофренічні фантазми отримують матеріальну основу.

За останні два роки із так званого демонтажу російських мереж здійснено колосальну роботу. Але це гідра. Якщо хтось у цій роботі провисає, гідра відновлює свій вплив. Знаходить слабкі ланки в держапараті, бере в оборот нестійких.

Пробуксовування Мін'юсту може дати величезні проблеми. Не варто пояснювати, наскільки радикалізованими є люди проти РФ. Якийсь новий злочин Росії на тлі бездіяльності відповідальних осіб може спровокувати людей на акт самочину.

І тоді Україна як країна виглядатиме жахливо. І тоді всі кремлівські наклепи стануть схожі на правду. І постфактум ви вже нікому нічого не доведете, що є рішення суду тощо.

Навпаки – рішучі дії влади у правовому полі всім продемонструють: Україна не переслідує релігійні переконання. Україна проти беззаконня, яке чиниться підконтрольними країні-агресору силами.

Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net
війна з росієюрпц