Коли бізнес досягає такого рівня, що потребує розширення та виходу на нові ринки, чимало підприємців у цей момент думають: "Бінго! Франшиза!" І в мить уявляють собі картину умовної успішної мережі-франчайзера McDonald’s та сподіваються, що знайдуть собі постійних партнерів, з якими буде співпраця назавжди. Зі своєї сторони, франчайзі теж очікують, що франчайзер вибудує та організує їм всі процеси, продажі та взагалі надасть все потрібне для самоокупності вже завтра. 

Та, на жаль, у своїх переконаннях помиляються обидві сторони. Ми в Getmancar мали як позитивний досвід відкриття франшизи у Грузії, так і негативний – у Львові. Тож можемо вже на власних "гулях" розповісти, як же бізнесу підготуватися до запуску франшизи. Отже, наші інсайти та поради.

Вибудуйте бізнес-процеси

Чому McDonald’s має таку успішну франшизу? Справа в налагоджених бізнес-процесах: стандартизації, оптимізації та сертифікації. У цього бренду жорсткі правила ведення бізнесу – кожен франчайзі має прочитати та підписати договір майже на 400 сторінок, де описані всі його права та обов’язки. Поки у вас бізнес не рівня McDonald’s, можливо, вам і не потрібен документ на 400 сторінок. Але всі ваші бізнес-процеси теж мають бути стандартизовані, оптимізовані та прописані і, що більш важливо, працювати на практиці. 

Та головне питання, яке ви маєте собі поставити: як ви будете підтримувати цю інформацію актуальною? Наприклад, завтра ви вирішите змінити бізнес-процеси в компанії, бо зрозуміли, що так покращите сервіс та отримаєте більший прибуток. Хто буде відповідальним за внесення цих змін? Як ви їх будете доносити до франчайзі? Та з якою періодичністю можуть вноситись ці зміни? 

Виставте чіткі вимоги 

Коли закінчили домашню роботу над своїм бізнесом, потрібно подумати й про свої очікування від майбутнього франчайзі. Чесно кажучи, мені це трохи нагадує підбір собі партнера по життю – чим більше ти знайомишся з новими людьми, тим більше розумієш, чого хочеш. Наприклад, у 2022 році ми запустили франшизу у Львові – при всьому тому, що автопарк нашого партнера лишав бажати кращого. Як наслідок трохи більш ніж за пів року нам довелось її закрити. 

Але це привело нас до того, що ми побудували  чіткіші вимоги до наших франчайзі. Зараз ми відбираємо собі партнерів за трьома основними критеріями: 

  • Фінанси. Наш майбутній партнер повинен мати певний капітал, автопарк з певними характеристиками та постійне джерело фінансування.

  • Ділові якості. Франчайзі має пройти хорошу школу управління (і тут ми не маємо на увазі профільний MBA – інколи достатньо ґрунтовного досвіду в управлінні бізнесом).

  • Цінності. Ми маємо сходитися у цінностях з майбутнім франчайзі. Наприклад, якщо людина погано ставиться до команди, систематично не виплачує зарплатню вчасно – нам не по дорозі. 

Домовтесь на березі

Після першого базового етапу відбору ми спілкуємось з потенційним франчайзі і ставимо питання. Дуже багато відкритих питань. Тобто тих, на які не можна відповісти "так" чи "ні". Це допомагає нам отримати більш чесні відповіді. Наприклад, ми не питаємо: "Чи є у вас обладнання Х?  Чи налагоджена у вас система контролю?" Ми питаємо про те, яке обладнання є у франчайзі, як саме налагоджена система контролю тощо. 

Також ми чітко окреслюємо перспективи нашої співпраці: якого розвитку ми очікуємо від франшизи і як можемо допомогти у цьому партнеру, розповідаємо про свою систему управління і те, які результати вона вже дає нашій компанії та що отримує партнер при купівлі франшизи. Наприклад, ми допомагаємо франчайзі налаштувати всі технічні рішення, зокрема платіжні системи (які адаптуються під кожну країну окремо), вибудувати бізнес-процеси та навчаємо його команду. 

Win-win

Якщо підсумувати, франшиза – це такий собі шлюб за розрахунком. Компанія-франчайзер отримує можливість кратного масштабування через розподілення навантаження на партнера. А франчайзі отримує вже готовий робочий продукт та вже налаштовані бізнес-процеси, тим самим зекономивши гроші та час. Водночас  тут є й ризики. Звісно, партнер може економічно не "витягнути" франшизу, як це сталося у нас зі Львовом. Тому потрібно фіксувати всі домовленості, не погоджуватися на менше (якщо умови партнера нас на березі вже не влаштовують) і заздалегідь продумувати план Б на той випадок, якщо співпраця не складеться.