Чому митцям і політикам ми не маємо пробачати втечу під час війни
Якщо йдеться про непублічних людей, які з огляду на різні мотиви ще до широкомасштабного вторгнення росії чи під час нього (з об'єктивних причин) виїхали з України й до того ж не претендують на участь в управлінні, у суспільно значущих процесах, на лідерство громадської думки та не несуть якоїсь суспільно важливої функції, то я таких людей не осуджую. Ставлюся до них із розумінням.
А от тих, хто втік з країни, а до цього був політиком, громадським діячем, раніше позиціював себе таким, що бере участь в управлінні країною або принаймні претендує на цю роль, порушував суспільно значущі теми, потрібно піддати остракізму.
У Давній Греції існував такий вид покарання перебіжчиків – позбавлення громадянства, виселення, вигнання. Людей, які вчинили провину перед полісом, не приймали назад, не визнавали за ними громадянських прав.
Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку LIGA PRO. Перейдіть до повної версії сторінки.
Коментарі