Наприкінці минулого року керівник поребриківського космосу бідкався у розмові, яка оберталася навколо ПОТЕНЦІЙНОГО будівництва їхньої окремої космічної станції, що "… все будет зависеть от ресурсного обеспечения, у Минфина всегда проблемы, это естественно. Но будем как-то находить с ними диалог…".

Тоді він намагався обґрунтувати, чому "російський дух" вимушений стирчати на Міжнародній космічній станції до закінчення її існування.

Ба більше, під час підбиття підсумків за 2024 рік, де натягнули на себе левову частину успіхів СРСР, що вже 30 з гаком років не існує (2000 пусків корольовського сімейства ракет-носіїв Р-7), та під час оголошення планів на 2025 рік – 12 супутників Спостереження Землі з космосу різної етимології (зрозуміло, для чого вони будуть юзатися) – прослизнуло ледь помітне:

Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку. Перейдіть до повної версії сторінки.
Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net
Роскосмоскосмічна галузьбюджет росії