"Ідеальний шторм" для "тіньового флоту": перекрити Кремлю потік нафтодоларів

Чи реально влаштувати "ідеальний шторм" для російського "тіньового флоту"? Майже щодня інформаційний простір приносить новини про падіння нафтогазових доходів Росії – того самого фундаменту, на якому тримається економіка держави-агресора. Складається враження, що це прямий і беззаперечний результат санкційної політики Заходу. Але реальність, як завжди, складніша.

Противник й справді втрачає нафтодолари. Та причин тут кілька. По-перше, загальна світова кон’юнктура і перенасичення ринку нафтою. По-друге, ситуація у Венесуелі, яка також впливає на глобальні ціни. Лише на третьому місці – санкційні пакети Заходу. Це означає неприємну, але чесну річ: дотепер санкції не мали вирішального, критичного впливу саме на нафтогазові доходи Кремля.

Чому так сталося? Причин знову ж таки кілька. Одна з ключових – неузгодженість дій країн "Великої сімки". Показовий приклад: у 2025 році ЄС і Велика Британія запровадили санкції проти майже 500 танкерів російського тіньового флоту. Але США до цієї кампанії так і не приєдналися повною мірою: 422 судна з європейського "чорного списку" не потрапили під американські обмеження. Інша фундаментальна проблема – відсутність невідворотності покарання для порушників.

Це добре видно на прикладі Індії – одного з ключових торговельних партнерів Росії. Інформаційна картина виглядає суперечливою: з одного боку, новини про відмову великих індійських операторів від російської нафти, з іншого – повідомлення про поновлення закупівель. Причина: за порушення санкцій фактично не карають.

Так звані вторинні санкції США – зокрема ідея мит у 500% для країн, які купують російську нафту, – так і не були реалізовані. На практиці відбувається наступне: Індія спочатку лякається риторики, обмежує імпорт, а потім, переконавшись, що "драконівські мита" залишаються лише словами, повертається до вигідної контрабанди. Нафта це товар надто прибутковий, щоб відмовлятися від нього без реального примусу.

Головна лазівка, яка дозволяє Кремлю нівелювати західні санкції, – тіньовий флот. Ключовий маршрут проходить Балтійським морем, яке з певною натяжкою можна назвати внутрішнім морем НАТО. Виникає банальне запитання: чому Європа так слабко контролює власні узбережжя? Саме біля них і курсують іржаві танкери з російською нафтою. До речі, саме з цих танкерів час від часу вилітають російські дрони до європейських берегів.

За підрахунками Київської школи економіки, перекриття балтійського маршруту позбавило б Кремль від 5% до 14% податкових надходжень від нафтової торгівлі. Цифри говорять самі за себе. У 2023-2024 роках російський нафтовий експорт приносив близько $190 млрд щороку. У 2025-му – вже приблизно $160 млрд. А в 2026 році, за оцінками аналітиків KSE, він може не дотягнути й до $110 млрд. Але лише за однієї умови: якщо Захід не просто ухвалюватиме санкції, а реально стежитиме за їх виконанням.

Європа ще не вичерпала санкційний ресурс. Нині в ЄС обговорюють принципово інший підхід – тотальну заборону на перевезення російської нафти та нафтопродуктів західними танкерами. Не "стелю цін", яку навчилися обходити, а саме повну заборону.

Представляючи 20-й пакет санкцій, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн сформулювала головний принцип: тиск це єдина мова, яку Росія ще розуміє.

Тотальна заборона на морські перевезення плюс системне "полювання" на тіньовий флот – бодай у Балтійському морі – можуть стати першим по-справжньому болючим санкційним ударом, який Кремль відчує негайно. Саме це й може стати базовою умовою того самого ідеального шторму для російської нафти.

Проблема в тому, що 20-й пакет санкцій поки що лише представлено, а не впроваджено. Остаточне затвердження планують до 24 лютого – четвертої річниці повномасштабного вторгнення. В ідеалі ЄС мав би переконати США приєднатися до тотальної заборони морських перевезень. Втім, навіть без Вашингтона в Європи достатньо важелів тиску.

Ми в будь-якому разі потопимо іржавий танкер під назвою "Російська Федерація". Щодня і щоночі з’являються нові пробоїни в цій старій посудині. Її потрібно бити з усіх боків – військово, політично, економічно. На суходолі, у повітрі й на морі.

Разом з Європою ми впораємось значно швидше. Обов’язково впораємось. Слава Україні!

Оригінал