Європа починає готуватися до війни з Росією, і це – добра новина. У Норвегії тисячі громадян найближчим часом мають отримати офіційні повідомлення від армії: у разі війни їхні будинки, транспортні засоби та техніка можуть бути реквізовані на потреби оборони. Голова військової логістичної організації Норвегії Андерс Єрнберг пояснив це просто: норвезьке суспільство має бути готовим до криз у сфері безпеки, а в гіршому випадку – до війни. Саме тому держава проводить масштабні заходи з підвищення військової та цивільної готовності.

Іншими словами – готує громадян не до паніки, а до реальності.

Це виглядає особливо показово, якщо згадати: сухопутний кордон Норвегії з Росією – лише близько 200 км. Проте навіть цього достатньо, щоб уряд серйозно оцінював ризики. Голова Управління цивільного захисту Елізабет Орсетер прямо говорить про пошук і аналіз вразливих територій – насамперед поблизу кордону з Росією та військових об’єктів. А паралельно Норвегія планує закупівлю високоточної далекобійної зброї на 19 млрд крон.

Формально – листи про можливу конфіскацію майна не мають жодної сили в мирний час. Фактично ж ідеться про дещо значно важливіше: психологічну мобілізацію суспільства. Про відверту розмову між державою і громадянами щодо того, що мир у Європі більше не є гарантованим станом за замовчуванням.

Норвегія тут не виняток. У Польщі Міністерство культури та національної спадщини розробило плани евакуації витворів мистецтва – щоб у разі російського вторгнення зберегти національні колекції від знищення або мародерства.

Усі ці дії мають поки що не стільки прикладний, скільки світоглядний сенс.

Європейські політичні та інтелектуальні еліти давно усвідомили: війна – це не гіпотеза і не журналістський перебір. Це реальний сценарій. Тепер вони намагаються підготувати до цієї думки власні суспільства.

Але це, як з’ясувалося, значно складніше, ніж закупити зброю.

Досвід Німеччини показовий: спроби модернізувати систему військового обліку восени минулого року викликали протести серед молоді. Значна частина європейців десятиліттями жила у світі, де війна була історією, а не перспективою. Але історія має властивість повертатися – особливо тоді, коли її ігнорують.

Добре, що уряди це розуміють. Бо правило просте й безжальне: якщо ти не готуєшся до війни – війна прийде за тобою. Це правило стосується як громадян, так і цілих країн.

Агресор уже давно стоїть на порозі Європи. Історія не знає умовного способу, але важко позбутися думки: якби не фантастичний опір українців, російський чобіт уже давно переступив би кордони ЄС. Сьогодні Сили оборони України захищають не лише власну державу – вони фактично тримають оборону всієї Європи.

Без України Європейському Союзу буде надзвичайно складно – якщо взагалі можливо – зупинити російську навалу. Так само Україні буде важко без системної, рішучої підтримки ЄС. Ця диспозиція продиктована географією та історією. Тому новина про те, що європейські суспільства готуються до війни, а їхні армії нарощують спроможності, – справді добра новина. Бо темряву завжди перемагають разом.

На зміну довгій ночі обов’язково прийде світанок. Слава Україні!

Оригінал