Путін фактично відправив на переговори в Стамбул бутафорську делегацію — таку, яка не може ні на що погодитися і яка чітко сигналізує про його небажання робити те, чого, за словами Трампа, він хоче найбільше — домовитися про припинення бойових дій. І Трамп — як завжди, коли Путін робить прямо протилежне тому, чого Трамп, нібито, прагне, — починає з захисту російського диктатора.

Як ми до цього дійшли?

  • Після провалу лідерів ЄС у суботу, коли вони пригрозили Путіну суворими додатковими санкціями, якщо він не погодиться на безумовне припинення вогню у понеділок (де ті санкції?), Путін відповів умовою — що переговори можуть відбутися в Стамбулі цього четверга.
  • Трамп використав хід Путіна, щоб тиснути на Зеленського з вимогою приїхати на переговори, і засумнівався, що українці взагалі хочуть укладати угоду.
  • Зеленський несподівано переграв і Путіна, і Трампа, не лише погодившись на переговори в Стамбулі, а й заявивши, що особисто туди приїде.
  • І Путін, і Трамп зробили все можливе, щоб особисто не їхати на переговори. Путін одразу це виключив — Трамп ухилявся.

Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку. Перейдіть до повної версії сторінки.