У позаминулому тексті я пояснював логіку дій Трампа, який подарував Путіну ще 50 днів для закінчення війни. Якщо коротко, вона виглядає так – на зламі літа й осені відбудуться дві надважливі події для Росії та Китаю: саміт ШОС і святкування 80-ліття завершення Другої світової, і до цього Путін не здійснюватиме жодних різких рухів. Лише на зустрічі з Сі кремлівський карлик може отримати схвалення на стратегічні дії.

Таких, за великим рахунком, у Москви лише дві:

1. Оголошення, що "основні цілі СВО" досягнуті, та початок реальних переговорів про перемир’я.

2. Оголошення чергової "часткової мобілізації", після чого додатково набрані 300 тисяч живих трупів: а) замостять шлях до Покровська та Краматорська, або б) ударять на Естонію та/чи Латвію. Другий варіант здається повним божевіллям, але після 24.02.2022 ніщо не можна відкидати як нереальне. Принаймні така атака дозволить, на думку Путіна, розколоти НАТО й обміняти деескалацію на Балтиці на припинення допомоги Україні.

Кожна дія має свої очевидні плюси й неочевидні мінуси, тож, як щойно було сказано, вибір між ними неможливий без узгодження з Пекіном. Тому Трамп і дав Путіну 50 днів, адже до того на жодні зміни годі й чекати.

Що ж сталося, що американський президент скоротив термін ультиматуму до "10-12 днів" (а потім до 10 днів), що спливають 8 серпня? І чому війна все одно не закінчиться цього дня?

Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку LIGA PRO. Перейдіть до повної версії сторінки.