Мирний план: Донбас можуть дотиснути, якщо переговори не зірве Путін

Головне досягнення переговорів – гарантії безпеки ратифікує Конгрес. Іншими словами, на відміну від Будапештського меморандуму, який був політичним зобов’язанням, ці гарантії, схоже, будуть мати статус міжнародно го договору, який є обовʼязковим до виконання.

1. Якщо це так – це, справді, величезний плюс для нас. Правда, поки ми лише чуємо про загальні обриси без деталізації. Включно з тим, що в "першій редакції" США давало ці гарантії лише на 15 років. Одним словом, треба чекати остаточного документу, хоча повторюся, на словах це виглядає позитивно.

2. Я вже писав свого часу, що з приходом Кушнера американці змінили переговорну стратегію. Вони розділили переговорні пункти на питання територій і "все інше". Так от, зараз, схоже, це "все інше" повністю (практично повністю) погоджено з Україною. Далі американці зустрічаються з росіянами. Якщо росіяни погоджуються, Україну змусять піти на територіальні поступки. Формулювання буде знайдене.

3. Чи готовий Путін погодитися на замороження? Я вважаю, що він тягнутиме час. І повторю те, що писав неодноразово: для нього перемога – це не лише території. Це зняття санкцій і повернення в геополітику. В цьому контексті є низка запитань, на які немає поки що відповіді.

По-перше, чи достатньо йому буде зняття американських санкцій, чи він вимагатиме, щоб паралельно санкції зняли і європейці (тим паче він розуміє гру Макрона, який буде рухатися саме в цьому напрямку і саме для цього 7 лютого планує зустрітися з Путіним). У цьому ж контексті стоїть питання заморожених у Європі активів.

По-друге, на сьогодні відкритим залишається питання відносин з Китаєм, який точно не хотів би посилення присутності Америки у стратегічних для Китаю проєктах щодо вуглеводнів та рідкісноземельних металів.

І, нарешті, є третє питання, суто психологічне: Путін страшенно хоче знищити Україну і живе в певних ілюзіях про крихкість фронту.

4. Виходячи з вищевказаного, мені здається, що Путін спробує ще трохи потягнути час, очікуючи дива. Починаючи з 2024 року, він і його оточення мислять доволі короткими часовими лагами. Тому зараз він спробує відтягнути рішення. На скільки? Відповідь дуже проста: на скільки зможе, щоб не посваритися з Трампом. Він вже перестав боятися Трампа, але сваритися з ним він все ще боїться.

5. Якщо РФ і США все ж дійдуть згоди, Україну змусять вийти з Донбасу. Під яким соусом – поки неясно, але формулювання буде придумано. На жаль, схоже, що нас готують до референдуму (точніше, це буде якийсь плебісцит) з відносно розмитими формулюваннями.

На сьогодні, суспільство розділене у питанні проведення такого референдуму (44% за, 35% проти, 21% не визначилися). Але, схоже, рішення про референдум є таким, що обговорюється, як пріоритет. Тим паче що в Раді для ратифікації такого договору невідомо, чи будуть зібрані голоси. Хоча справа Кіселя, безумовно, зробить частину парламенту більш слухняною.

Оригінал