RU

ОАСК підірвав конкурс на керівника САП неіснуючою нормою закону: аналіз скандального рішення

ОАСК підірвав конкурс на керівника САП неіснуючою нормою закону: аналіз скандального рішення

адвокат, член правління Центру Протидії Корупції
21.12.2021, 14:29

Вчора ОАСК скасував конкурс на голову Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Але рішення не набирає сили одразу. Чим же ОАСК його аргументував

Одіозний Окружний адміністративний суд міста Києва (ОАСК) виніс рішення, яким скасував порядок роботи конкурсної комісії з обрання керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Про це стало відомо спершу з офіційного релізу суду, а згодом рішення опублікував на своїй сторінці член комісії Роман Куйбіда.

Згідно закону, рішення судів першої інстанції, яким і є ОАСК, не набирають сили одразу. 

Натомість для набрання чинності це рішення повинне встояти в апеляції. Тобто рішення ОАСК не набере сили до моменту його оскарження – 30 днів і після оскарження – до моменту рішення апеляційної інстанції – Шостого апеляційного адміністративного суду.

 

Таким чином, лише це рішення ОАСК не є перешкодою для проведення конкурсу, його завершення та навіть призначення переможця на посаду керівника САП.

Важливо зазначити, що суддя Олексій Огурцов, який виносив це рішення, має статус підозрюваного у кримінальному провадженні НАБУ і САП щодо злочинної організації, яка використовувала свій вплив для захоплення влади в країні. Проте у його відводі від справи інший суддя цього суду незаконно (необгрунтовано) відмовив.

Чим же ОАСК аргументував своє рішення

На думку судді Огурцова, в законі є прогалина. Начебто закон не надає комісії права та повноважень затверджувати порядок своєї роботи. Він проаналізував зміни до закону та вказав, що в редакції закону "Про прокуратуру" на липень 2015 року в статті, що регулює порядок конкурсу, таке право в комісії було, але пізніше депутати цю норму змінили, чим і створили прогалину. 

Дійсно, у редакції закону на початку 2015 року була фраза: "Порядок проведення конкурсу на обіймання зазначених посад визначає конкурсна комісія".

Проте суд абсолютно проігнорував аргумент, що зараз у законі (стаття 8-1) є така фраза: "Організація та проведення конкурсу здійснюються конкурсною комісією, до складу якої входять …"

Остання фраза за своїм змістом та суттю є набагато ширшою за повноваження щодо визначення порядку проведення конкурсу, адже організація процесу означає фактично не лише затвердження порядку, а й здійснення всіх інших необхідних дій для його забезпечення та проведення. Йдеться про ухвалення будь-яких рішень, пов’язаних з організацією процесу. Навіть якщо відкрити тлумачний словник, там вказано, що "організовувати" – означає створювати, засновувати що-небудь, залучаючи до цього інших, спираючись на них, здійснювати певні заходи, розробляючи їхню підготовку і проведення.

Очевидно, що затвердження порядку своєї роботи, який деталізує і визначає процедуру роботи, і є елементом організації процесу. Навпаки, логічно затвердити детальні правила і надалі за ними рухатися. Водночас ОАСК не навів жодного аргументу про те, що якийсь пункт чи положення самого порядку виходять за межі закону.

У цьому випадку норма закону, яка каже про організацію процесу комісії, надає їй повну дискрецію щодо визначення правил і порядку процесу.

Але це ще не все. ОАСК, аналізуючи норми закону 2015 року, чомусь звернув увагу лише на одну із редакцій закону, де саме була вказана фраза, що порядок проведення конкурсу затверджує комісія.

Проте насправді норми щодо конкурсної процедури змінювалися неодноразово, зокрема того ж 2015 року. Ось посилання на зміни, які використав ОАСК: 

1. Прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури призначаються на підставі результатів відкритого конкурсу відповідно до наказу керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Порядок проведення відкритого конкурсу визначається керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

2. Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури підпорядковується безпосередньо Генеральному прокурору України. Керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, його першого заступника і заступника призначає на посаду Генеральний прокурор України.

Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, його перший заступник і заступник призначаються на посаду відповідно до результатів відкритого конкурсу, який проводить конкурсна комісія у складі чотирьох осіб, визначених Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів з числа своїх членів та п’яти представників громадських об’єднань, визначених комітетом Верховної Ради України, до предмету відання якого належать питання запобігання і протидії корупції.

Порядок проведення конкурсу на  зазначені посади визначає конкурсна комісія. Конкурс проводиться публічно з вільним доступом представників засобів масової інформації, журналістів на засідання конкурсної комісії та забезпеченням трансляції у режимі реального часу відео- та аудіоінформації із засідань конкурсної комісії в інтернеті.

 Але ОАСК не врахував, що вже в липні 2015 року парламент переписав ці норми

1. Призначення прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюється керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури за результатами відкритого конкурсу, який проводить конкурсна комісія у складі керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та визначених ним і Генеральним прокурором України осіб. Склад комісії та порядок проведення нею відкритого конкурсу визначаються керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

2. Призначення на адміністративні посади в Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру здійснюється Генеральним прокурором України за результатами відкритого конкурсу. Участь у конкурсі можуть брати особи, які відповідають вимогам, визначеним у статті 27 цього Закону.

Організацію та проведення конкурсу здійснює конкурсна комісія, до складу якої входять: 1) чотири особи, визначені Радою прокурорів України; 2) сім осіб, визначених Верховною Радою України. Конкурсна комісія є повноважною, якщо до її складу призначено не менше шести осіб.

Якщо протягом трьох місяців з дня призначення до складу комісії представників Генеральним прокурором України Верховна Рада України не призначить в установленому порядку жодної особи, комісія вважається повноважною за умови входження до її складу чотирьох осіб. Інформація про дату, час та місце проведення конкурсу, про кандидатів, які подали заяву про участь в конкурсі, оприлюднюється на офіційному сайті Генеральної прокуратури України не пізніше 24 годин до початку конкурсу.

Відібрані конкурсною комісією три кандидати на кожну з адміністративних посад в Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру подаються на розгляд керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, який вносить кандидатуру на призначення на розгляд Генерального прокурора України. Кандидати на посаду керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури подаються на розгляд Генерального прокурора України.

Важливо, що попереднього керівника САП Назара Холодницького попередня комісія визначала, вже керуючись цією оновленою редакцією, у якій не було фрази про необхідність затвердження порядку. Натомість була фраза про організацію процесу комісією. 

Цікаво, що тоді, у 2015 році, конкурс теж оскаржувався до ОАСК. Тоді ОАСК не побачив жодних проблем у тому, що комісія затвердила порядок. І тоді суди першої і апеляційної інстанцій визнали такий порядок законним, а суд касаційної інстанції не виявив підстав, які би дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального та процесуального права.  

Фактично Назара Холодницького обрали за таких же умов і за наявності таких норм щодо організації комісією конкурсу. Але лише зараз, коли фактичний переможець конкурсу не влаштовує Офіс президента, ОАСК побачив проблему і "прогалину" в законі.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.
Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net
Вакансії
Більше вакансій
Старший дизайнер
Киев Ligamedia
QA-спеціаліст
Киев LIGAZAKON
Розмістити вакансію

Коментарі

Останні новини
Популярне