"Провітрювання" уряду: імітація змін для міжнародних партнерів

Було б наївно сподіватися, що Офіс президента запропонує посаду премʼєра комусь з опозиції або носіям більшого рейтингу довіри – Залужному чи Буданову.
Перші намертво викреслені з перспектив входження в будь-який "уряд єдності", бо, як показує час і досвід, Банковій треба в першу чергу "уряд лояльності". Буданов і Залужний могли стати альтернативним центром впливу, відтак, технологічно їх вигідно тримати в тіні, щоб не спровокувати швидкий політичний старт.
Перезавантаження уряду – це, швидше, відповідь західним партнерам, що хату інколи (навіть під час війни) готові провітрювати. Навряд чи це особливо позначиться на настроях усередині країни, яка давно розуміє, що з управлінських процесів викреслені не тільки окремі політичні індивідууми, а цілі інституції.
Нема сенсу писати про системне порушення процедур (і норм Конституції) – все одно ті, хто ухвалюють рішення, ці зауваження інтерпретуватимуть саме як "замовний" наїзд.
Треба, очевидно, ще більше набрати повітря в груди й просто видихнути, поки ситуація сама не змусить владців задуматися, чи ефективною є ця система. І поки час не примусить повернутися до структуризації та побудови стійких інституцій.
Або коли зміниться політична команда, яка, ні, не поверне стару систему управління, а принаймні зупинить управлінський хаос і випише принципи нової архітектури влади вже в нових, поствоєнних умовах.
Хоч, підозрюю, в деяких кабінетах вважають, що у нас саме з цим усім повний порядок, і соціальні ліфти, що спрацювали у 2019-му, привезли нагору найкращих…
Новий склад уряду загалом буде таким же безликим й аморфним, як і попередній. І поки немає шансів вірити, що Юлія Свириденко (нічого особистого) – це не той же Денис Шмигаль, тільки у спідниці. Бо хто б не став на чолі Кабміну, Банкова буде все одно вищою, а її голос – більш начальницьким і більш впливовим.
Хіба б поєднали посади премʼєра і глави ОП. До речі, такого ще в нашій історії не було. То, може, чорт з ним – хай буде?
У новому уряді насправді буде багато дійсно чудових людей. І навіть професіоналів. Але всі вони будуть у перший же день позбавлені субʼєктності. Тому за рік-два їх прізвища ви так само не знатимете, як і більшість з тих, хто працював в уряді Шмигаля.
Попри всі ці невеселі висновки, я бажаю людям, які стануть міністрами, сили. Бо від того, в яку сторону крутяться шестерні, все ж багато залежить, чи ми – всі, хто знаходяться в одному човні, – не потонемо.
Хочете стати колумністом LIGA.net – пишіть нам на пошту. Але спершу, будь ласка, ознайомтесь із нашими вимогами до колонок.
Коментарі (0)