Чимало людей, у тому числі тих, яких я дуже поважаю, відкинули мою тезу про те, що Україні та українцям потрібно подорослішати.

Одні зрозуміли це так, ніби я написав, що Захід хороший і ніколи не помиляється. З їхньої точки зору, теза про дорослішання не сумісна з тезою про помилки чи зраду Заходу.

Інші, навпаки, зрозуміли це так, ніби я написав, що не треба співпрацювати із Заходом. З їхньої точки зору, теза про дорослішання не сумісна з тезою про необхідність співпраці з США, ЄС, Міжнародним валютним фондом.

Давайте розбиратися.

По-перше, треба дорослішати не обов'язково означає, що ми погані діти, а хтось хороший дорослий, тож нам треба в усьому їх слухатися. Може бути навпаки – ми хороші діти, а хтось поганий дорослий. І це набагато гірша ситуація, бо шансів у хорошої дитини проти поганого дорослого немає. 

А це означає, що не просто треба дорослішати – це треба робити негайно і дуже швидко. 

Головна ідея тези "треба дорослішати" – ми самі за себе відповідаємо, ніхто не зобов'язаний зробити нам добре, і наші прохання, істерики та шантаж – марні. 

Тепер давайте розберемося щодо співпраці із Заходом.

Теза про дорослішання суперечить тезі про співпрацю лише в одному випадку – якщо розглядати її в парадигмі "зовнішнього управління", нав'язаній нам Росією. Тобто якщо всі ці речі, яких вимагає від нас Захід: верховенство права, прозоре корпоративне управління, незалежні регулятори, приватизація, дерегуляція, професійна державна служба, натівські стандарти в армії, прозорі публічні закупівлі тощо. Якщо це все погані речі, які нам не потрібні, а Заходу потрібні від нас заради якихось його корисливих інтересів. 

Тоді, в цій парадигмі "зовнішнього управління", дорослішати означає відмовитися від поганих речей, які нам нав'язують зовнішні корисливі суб'єкти.

Якщо ж виходити з того, що всі перелічені речі потрібні нам самим, – тоді дорослішати – означає взяти на себе відповідальність за те, що нам самим потрібно. І приймати допомогу від тих, хто хоче нам у цьому допомогти.

Дописи в стилі "ха-ха, про дорослішання пишуть ті самі люди, які кажуть, що нам потрібен МВФ" виглядають як "ха-ха, про дорослішання пишуть ті самі люди, які кажуть, що треба отримати атестат про середню освіту". 

Якщо дорослішання – це кинути школу та якнайшвидше отримати свій перший тюремний строк, тоді сентенції про дорослішання й атестат виглядають несумісними. Якщо ж дорослішання – це про відповідальність за власне життя, про освіту, професію й гідне місце в суспільстві – тоді суперечності нема.

Отже, якщо якісь тези вам здаються суперечливими, – відрефлексуйте рамку, в якій ви її сприймаєте. Можливо, ця рамка нав'язана чи то місцевим дрібним бандитом, чи то великим бандитом з Луб'янки.

Хоча, не виключаю, дійсно є люди, які вважають ліберальну економіку, демократію, права людини поганими речами, від яких треба відмовитися. Тоді дивно, чому вони читають мої колонки.

Оригінал