Путін вистрілив собі в ногу. Його нещодавня експропріація західних компаній насправді допоможе Заходу, завдавши шкоди російській економіці.

Експропріація російських активів французької компанії Danone і данської Carlsberg гідна осуду, але мимоволі Путін фактично завдає шкоди Росії. Він кусає руку, яка його ж і годує.

Що більше зв'язків буде розірвано між Росією і Заходом, то більше постраждає російська економіка. Росії буде важче фінансувати свою агресію, а росіяни будуть біднішати й усе більше розчаровуватися в російському режимі.

Неважливо, як саме буде ізольована російська економіка: через західні санкції, доброчесний і добровільний вихід західних компаній з Росії чи експропріацію Путіним активів недоброчесних компаній. Всі ці шляхи ведуть до того, що Росія стає відірваною від глобальної економіки.

Економіка "безлюдного острова"

Росію мали економічно ізолювати від світу ще після її вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року. Західні уряди не змогли запровадити широкомасштабні санкції, й відтоді добровільно з Росії пішли не так і багато західних компаній.

Усе, що робить Путін, щоб відрізати Росію від західних інвестицій і ринків, насправді допомагає нам завершити роботу, яку ми не змогли зробити повністю самостійно.

На додаток до фактичної експропріації, західні компанії оцінюватимуть ризик такої експропріації плюс сорому від відчуття, що вони в Росії наживаються. Росія неухильно рухається в напрямку перетворення на економіку "безлюдного острова".

Якщо ми зможемо перетворити Росію на економіку "безлюдного острова", вона буде зруйнована. Адже Росія більше, ніж будь-яка інша велика країна, залежить від експорту у відсотковому відношенні до свого ВНП, бо виробляє набагато більше нафти, газу і мінералів, ніж їй потрібно. Ця залежність від Заходу є ахіллесовою п'ятою Росії. Якщо Росію відрізати від Заходу, вона не зможе вижити як самостійна економіка.

Чому економічна ізоляція від Росії – це добре

Захід має не тягнути час, а робити все, щоб послабити російську економіку. Ми вже ведемо з Росією посередницьку війну у військовому сенсі й безпосередню війну за цінності. Як не крути, але Путін є ворогом кожної демократичної держави й людини, а російська економіка повинна розглядатися як "ворожа економіка".

Захід повинен заохочувати щойно виниклу тенденцію до утвердження двох економічних блоків у світі.

Росія буде дедалі більше й більше залежати від Китаю, який є набагато менш багатим ринком, ніж країни ОЕСР. Якщо Китай підтримає Росію надлишковою торгівлею, щоб компенсувати цей розрив, він зробить те, що сьогодні є економічно невигідним, так само як країни східного блоку були змушені торгувати одна з одною до розпаду СРСР. Ця погіршена економічна ситуація вирішиться або Росією, яка прийме "ціновий удар" на себе, або Китаєм, який буде змушений утримувати Росію за свій кошт, що лише послабить одну або й обидві ці недемократичні країни.

Чого ми прагнемо

Ізоляція Росії – це перший крок до поділу світу на два економічні блоки: "демократичний ринок" і "недемократичний ринок". Автократичні та тоталітарні країни, як-то Росія і Китай, будуть співпрацювати одна з одною через відсутність альтернатив і разом ставатимуть біднішими та менш потужними. "Демократичний ринок", або "демократична економіка" буде в рази більшим і зробить демократичні країни набагато багатшими, ніж країни, якими керують диктатори. Зрештою, між США, ЄС, Великою Британією, Індією та всіма демократичними країнами буде вільна торгівля, а для тоталітарного та автократичного світу будуть торговельні перешкоди.

Нам потрібно усунути розрив у багатстві, який розділяє людей і розділяє розвинені країни та країни, що розвиваються, і навмисно застосувати цей розрив до демократичних і недемократичних країн. Якщо недемократична країна хоче уникнути економічного занепаду, вона повинна стати демократичною. Її народ буде мотивований усунути свого диктатора, щоб отримати доступ до "демократичного ринку". Нам потрібно створити вільний ринок, де економічне виживання буде винагородою за демократичну поведінку, а економічний крах – наслідком недемократичної або тоталітарної поведінки.

Від того, як ми скористаємось нашими економічними можливостями, залежатиме, чи дамо ми демократії шанс панувати на планеті на довгі роки – чи продовжимо фінансувати тоталітаризм, аж поки він врешті-решт візьме гору над демократією.