Прем'єріада у Великій Британії: Ліз Трасс подала у відставку. Два варіанти розвитку подій
Прем'єр-міністерка Великої Британії Ліз Трасс подала у відставку. З рейтингом у 12%, з Консервативною партією, що бунтує, лідеркою якої вона була, фінансовою кризою, відкритим конфліктом з Банком Англії та міністрами, які один за одним ідуть у далечінь.
Десь на задньому плані має сміятися її попередник Борис Джонсон, людина, завдяки якій вона стала прем'єром, і частково через спадщину якої її кабінет обвалився.
Ця відставка не була такою драматичною, як у Терези Мей чи такою фантасмагоричною, як у Джонсона.
Все сталося очікувано та швидко, удар був сильним і важким. Проте збитків Консервативній партії завдано колосальних. Після Джонсона і Трасс консерватори втратили значну частину підтримки населення, навіть у своїх електоральних фортецях.
Якби вибори у Великій Британії відбулися зараз, консерватори втратили б до 70% своїх місць у парламенті. У цьому і полягає політична трагедія моменту.
Найближчим часом або будуть оголошені вибори, або партія знову обере прем'єра, готового зайти на другий раунд і спробувати провести цей корабель через шторм майбутньої зими, фінансових негараздів та економічної кризи.
Перший варіант поганий тим, що проводити вибори перед початком зимового періоду в розпал війни в Європі – це, м'яко кажучи, не дуже вдалий час. З іншого боку, є шанс перезапустити систему та відповісти на запит електорату.
Другий варіант поганий тим, що не гарантує виходу з кризи, тому що у будь-якому разі Британію треба вести через зиму і проводити хоч якусь "шокову терапію" для вирішення економічних проблем. А отже, будь-який новий лідер партії та прем'єр-міністр стартуватиме у вкрай складному та політично токсичному середовищі, на мінімалках і з розмитим екраном, так би мовити. З іншого боку, у разі успіху консерватори можуть відіграти втрачені позиції до виборів 2024 року.
Іронічно, що Елізабет Трасс і Борис Джонсон, по суті, стали жертвами відкладених ефектів Brexit'а, який вони просували до самого кінця, але який потрапив на дуже невдалий час і не дав того, на що всі розраховували.
Пандемія COVID-19, наслідки війни в Україні, енергетична криза та ефекти Бориса Джонсона стали завершальними ударами.
