UA

Разбор | В поисках 50 000 уволенных врачей: Что не так с аудитом медицины Максима Степанова

В поисках 50 000 уволенных врачей: Что не так с аудитом медицины Максима Степанова - Фото
Фото LIGA.net
18.05.2020, 18:25

Медреформу хотят отменить: аудит показал, что она нанесет удар по врачам и больницам. Есть проблема - аудит никто не видел, и его не могут найти (укр)

332 лікарні буде закрито, а 50 000 лікарів втратять роботу внаслідок другого етапу медичної реформи – ці цифри головний аргумент нового керівництва МОЗ, щоб зупинити реформу.  За останні два тижні міністр охорони здоров`я Максим Степанов називав ці цифри в ефірі ток-шоу Право на владу, на комітеті Верховної Ради, у багатьох інтерв'ю.  Приголомшливі дані – результат аудиту, який наказав провести Степанов.

LIGA.net з’ясувала, що не існує жодного підтвердження проведення аудиту. А дані про багатотисячні звільнення і закриття сотень лікарень далекі від реалій.

Як народжувався страх

Ще 14 квітня сайт МОЗ рапортував: "Минулого тижня Максим Степанов ініціював аудит вітчизняної медицини". 22 квітня міністр на брифінгу уже заявляв: "За результатами аудиту будемо вносити зміни, щоб скорочення медичних працівників не відбулося", 25-го - аудит "показує дуже тривожні сигнали".

7 травня в ефірі "Права на владу" міністр говорив про завершення перевірки: "Аудит, який ми провели, показав, що були взяті окремі елементи моделей західних країн, зроблені красиві слайди в презентації та названо все це реформою". 9 травня в інтерв'ю Укрінформу знов посилався на результати аудиту: "332 лікарні опинилися під загрозою закриття і, скоріш за все, будуть закриті до кінця року. Загалом перед загрозою звільнення опинилися майже 50 тисяч медпрацівників".

ДОВІДКА: Дані Держстату: на кінець 2018 року в Україні було 186 000 медиків, не враховуючи зубних лікарів. Звіт Центру медстатистики МОЗ показує: на кінець 2019 року у системі МОЗ зареєстровані 187 973 штатні лікарські посади, було 24 500 вакантних посад лікарів. 50 000 скорочених медиків означало б, що піде кожен 4-й, що може мати руйнівні наслідки. 

Звідки насправді ці цифри?

Депутатський Комітет з питань здоров’я нації 7 травня напередодні засідання надіслав міністру запит з проханням надати документ аудиту, і пояснити, хто його і як проводив. Але під час засідання комітету Степанов його не надав, а пообіцяв все надіслати за кілька днів (на початок минулого тижня). 

Читайте нас в Telegram: проверенные факты, только важное

Ми зателефонували до комітету з питань здоров’я нації. Там повідомили LIGA.net, що відповіді наразі не отримали від МОЗ, тому у п’ятницю, 15 травня, надіслали їм запит ще раз. 

Аудит, якого нікому не показують

13 травня очільниця Директорату медпослуг МОЗ Оксана Сухорукова заявила – аудиту не існує: "Не існує ніякого аудиту галузі, ніякого аналізу. За цифрами, які називають на ефірах немає розрахунків і досліджень. Це просто слова".

Сухорукова розповідає LIGA.net, що 6 травня помічник замміністра з посиланням на приймальню міністра сказав писати в офіційних документах: "У зв’язку зі зміною Уряду та численними зверненнями медичних колективів щодо недоліків у розгортанні ІІ етапу реформи фінансування закладів охорони здоров’я, Міністерством охорони здоров’я проводиться аудит галузі. Підходи до реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2020 році можуть бути переглянуті".

Cухорукова каже, що 8 травня написала доповідну на держсекретаря та заступника міністра з проханням дати їй документи, які регламентують проведення такого аудиту. Відповіді не отримала.

12 травня, за словами Сухорукової, держсекретар МОЗ Інна Солодка запропонувала їм писати інший варіант відповіді, в якому слово "аудит" змінювали на "аналіз". Сухорукова попросила, аби автор аналізу написав їй службову записку. Однак нічого не відбулося.

Схоже, очільник МОЗ для своїх тез про масштабні скорочення і закриття лікарень користувався не "аудитом", а іншими джерелами інформації. LIGA.net відшукала їх.

Уже наприкінці минулого тижня слова міністра про аудит почали змінюватися, в інтерв’ю Українській правді від 14 травня Степанов заявив, що закриття 332 лікарень – дані Національної служби здоров’я (НСЗУ). На запит LIGA.net там відповіли, що не мають даних щодо закриття лікарень чи звільнення лікарів. Адже закривати – відкривати – перепрофільовувати медзаклади є компетенцією місцевої влади. 

Як рахувати медиків

Заступник міністра охорони здоров’я Ірина Микичак у коментарі LIGA.net заявила, що близько місяця тому НСЗУ надавало МОЗу попередню оцінку скорочення медиків внаслідок реформування – 30 000 осіб. В НСЗУ цю інформацію офіційно не коментують. 

Неофіційно співрозмовники LIGA.net з вертикалі МОЗу розповідають, що НСЗУ справді намагалась зробити підрахунки.  Вони три місяці спілкувалися з обласними департаментами охорони здоров’я і головними лікарями. Але дані по областях сильно відрізнялися: НСЗУ підрахунок зробила, але начебто наполягала, що спиратися на нього некоректно через сумнівність даних. 

Присоединяйтесь к Instagram Liga.net - здесь только то, о чем вы не можете не знать

У Міністерстві використовують альтернативний метод підрахунку. Як розповіла Ірина Микичак, скорочення фінансування лікарні на один мільйон – це мінус 14–15 співробітників. Таку формулу розрахунку, за її словами, використовують у галузі для оцінки ймовірних скорочень. "Якщо зменшується фінансування на 30 млн, мова йде про 450 співробітників, і т. д." – пояснює Микичак. 

За згаданою Микичак формулою, звільнення 50 000 лікарів означало б зменшення фінансування лікарень на 3,5 мільярди.

Але у 2020 році фінансування навпаки зросло на 13%, повідомляла раніше НСЗУ. 

Це правда. У розпорядженні LIGA.net є зведена таблиця з даними про фінансування закладів охорони здоров'я у 2019 та у 2020 рр. (див графік нижче). За ним, фінансування 1660 медзакладів, які підписали контракти з НСЗУ, у порівнянні з минулим роком збільшилось на 12,8 млрд гривень (порівнюється фінансування за 9 місяців 2019 року і 9 місяців 2020 року, оскільки реформа стартувала 1 квітня).

Однак місцева влада стверджує, що грошей не вистачає. Це теж правда. Наприклад, заступник голови Львівської ОДА Івана Собко у коментарі LIGA.net зазначив, що потреба області у збільшенні фінансування до кінця року – 750 млн гривень. З них: 350 млн гривень – для обласних медзакладів, залишок – для районних. 

За останні тижні Ірина Микичак відвідала декілька областей: Хмельницьку, Львівську, Тернопільську, Вінницьку, Київську. Кожна з них ділиться з керівництвом МОЗ проблемами та станом недофінансування галузі: на Львівщині медицині не вистачає 750 мільйонів, на Хмельниччині – близько 250 мільйонів гривень. 

Ці цифри буцімто є різницею між фінансуванням з центрального бюджету у минулому році та коштами на медицину у теперішньому (ті, що розподіляються через НСЗУ). МОЗ має перевірити ці дані найближчим часом.

Подписывайтесь на рассылки Liga.net - только главное в вашей почте

То фінансування зросло чи впало? Протиріччя - у базі для порівняння. МОЗ порівнює кошти, які отримають лікарні за програмою медичних гарантій від НСЗУ (72 млрд гривень), з історичним бюджетом лікарень (який завжди складався з двох джерел фінансування – місцевого бюджету і центрального). 

Програма медгарантій, яка почалася з другим етапом реформи – це кошти лише з центрального бюджету – те, що було субвенцією. Тому для адекватного порівняння маємо зіставляти гроші по програмі медгарантій і субвенцію минулих років.

Частка фінансування медицини з місцевих бюджетів за досвідом минулих років в середньому становила приблизно 30% від загалу, розповідала в. о. голови НСЗУ Оксана Мовчан. Тобто, окрім 72 млрд. гривень, які підуть на заклади охорони здоров`я від Національної служби здоров`я України, мало би додатись більш як 20 млрд гривень від місцевих бюджетів. Проте, якою буде ця сума у 2020-му, досі немає інформації. 

У МОЗі не певні, що місцева влада виділить кошти. За словами Микичак, щоб очікувати додаткових вливань у медицину від областей, треба було раніше законодавчо прописати цю вимогу.

На місцях  запевняють, що мова йде саме про брак фінансування з боку НСЗУ. "Ми зі свого боку купуємо медобладнання, карети швидкої допомоги, інсулін і т.д.", – пояснює  Іван Собко, зі Львівської ОДА. На ці та інші медичні цілі область з початку року виділила близько 100 млн. гривень. Мовляв, те, на що бракує грошей, передбачено в тарифах НСЗУ.

Є ще одна причина сумніватись у реалістичності звільнення 50 000 медиків. Собко розповідає, що вже до 1 квітня звільнили всіх, кого мали – тобто до старту другого етапу реформи.

"Найбільше пішло фтизіатрів – близько тисячі лікарів", – каже Іван Собко. На другому місці за чисельністю скорочених – лікарі психіатричних лікарень. За його словами, всі скорочення відбулися до квітня і зараз питання про це не актуальне.

В поисках 50 000 уволенных врачей: Что не так с аудитом медицины Максима Степанова

Чому не закриють триста лікарень

А як щодо  закриття 332 лікарень до кінця року? За словами міністра, саме стільки лікарень отримали менше 50% від минулорічного фінансування. На жаль для міністра, ця цифра також не підтверджується.

За детальними даними про фінансування медзакладів (див. графік/таблицю), менше половини у порівнянні з минулим роком отримають 224 медзаклади, а не 332 (з 1660 які є базі).

Найбільше серед них: стоматологічних (83),  психіатричних (26), туберкульозних (23), шкірно-венерологічних(15). Найменше – інфекційних (1), кардіологічних (1), багатопрофільних (4), наркологічних (3) і т.д.

Тобто понад третина лікарень, які багато втратили - це стоматології, які вже багато років безкоштовні лише на папері. Лікарі-стоматологи переходять або на приватну практику, або місцеві влади погоджуються фінансувати їх для збереження "безкоштовних" стоматологічних послуг.

Скоріш за все, у 332 лікарнях, "які можуть бути закриті", МОЗ додав усі заклади, де фінансування суттєво впало у порівнянні з 2019-м. Наприклад, фінансування 113 медзакладів знизилось на 30% – 50%. У цій групі  переважають психіатричні (20), багатопрофільні (19), туберкульозні (11), шкірно-венерологічні (11), ветеранів війни (11), медзаклади.

Але навіть фінансування на рівні менше 50% від минулого року не означає автоматичного закриття лікарні. Рішення, що з цим робити, ухвалює власник місцева влада. Якщо вона хоче залишити все, як є, може дофінансувати лікарню з місцевого бюджету. Може скоротити послуги, які не затребувані в мешканців, провести оптимізацію або перепрофілювати. Закрити не єдино можлива опція.

Є зворотній, позитивний для лікарень бік реформи, про який керівництво МОЗ не згадує. Більшість медзакладів (58%) отримають більше грошей, ніж минулого року. В цілому 961 лікарня отримає на 15,2 млрд гривень більше.

Показовий приклад онкодиспансери. З НСЗУ уклав контракти 31 онкодиспансер. Усі отримали за Програмою медгарантій більше коштів, ніж за держсубвенцією у 2019 році (загалом послуги з діагностики та лікування онкохвороб у дітей та дорослих за контрактом з НСЗУ надаватимуть 118 медцентрів).

Одеський онкодиспансер отримав 259,7 млн гривень замість 46 мільйонів у минулому році, Олександрійський онкодиспансер Кіровоградської облради 38,2 млн гривень замість близько п’яти мільйонів. Київський обласний онкодиспансер профінансований на 151 млн гривень більше попереднього року

Кому потрібні "страшилки" 

Є декілька версій.

Можливо, Степанов уже почав політичну боротьбу за бюджет щоб наступного року МОЗ отримало фінансування на рівні 5 6% ВВП замість 3% у 2020-му році (до перегляду через епідемію коронавірусу). 

Інша версія  боротьба за крісло голови Національної служби здоров’я головного органу в реформі, який розпоряджається десятками мільярдів держкоштів на медицину.

На користь цієї версії свідчить такий факт. Ще у січні за конкурсом на голову НСЗУ визначили трьох фіналістів Оксану Мовчан, нинішню в.о. голови НСЗУ, заступницю голови Наталію Рябцеву та керівника департаменту договорів НСЗУ Андрія Віленського.

8 травня на засіданні комітету з питань здоров’я нації очільник МОЗ Максим Степанов пообіцяв провести співбесіду з фіналістами до кінця минулого тижня. Однак, за даними співрозмовників LIGA.net з системи охорони здоров’я, співбесід так і не було. Вони припускають, що міністр не хоче бачити на чолі НСЗУ вихідців з цієї установи, натомість воліє, щоб службу очолила його заступниця Олена Теряєва.

Дискусія щодо майбутнього медреформи триває: Максим Степанов заявив про плани повернути всі лікарні на старе фінансування (яке було в 2019 році), лишивши пакети на інфаркти, інсульти та швидкі. Це потрібно нібито для того, щоб не закривали лікарні та не звільняли лікарів, і щоб перерахувати тарифи на послуги. У такому разі гроші перестають "ходити за пацієнтом".

НСЗУ наполегливо радить цього не робити, попереджає, що це може призвести до колапсу місцевих бюджетів, адже "погані лікарні теж будуть в дефіциті, бо місцева влада не заклала кошти". Навіть якщо місцеві чиновники за три місяці до виборів почнуть затверджувати програми з дофінансування лікарень, є ризик залишити їх без грошей. 

Наразі офіційних юридичних змін у медреформі ще немає. Національна служба здоров’я продовжує платити за підписаними контрактами з медзакладами, загалом за новою системою заплатила уже понад 9 млрд грн. 

Бонус. Розширений коментар Ірини Микичак, заступниці міністра охорони здоров’я:

Чи варто намагатись зберегти фінансування або існування закладів за будь-яку ціну? Адже мета реформи – не збереження інфраструктури у вигляді мережі лікарень, а надання якісних послуг.

Відповідь на це питання дуже добре ілюструє приклад Центру легеневого здоров`я на Львівщині. За статусом – це головний фтизіопульмонологічний центр області, подібні є в інших областях. 

Внаслідок проведеної обласною радою реорганізації наразі навколо нього об'єднана мережа із 14 протитуберкульозних диспансерів (ще один працює окремо). У 2016 – 2020 рр. в межах оптимізації в цій мережі було скорочено 1125 ліжок, звільнено частину персоналу – біля 700 посад адміністративно-господарського і молодшого медичного персоналу. 

Закрито неефективні, фінансово надвитратні стаціонари,  як Тулиголовська туберкульозна лікарня Городоцького району. Лікування одного випадку там коштувало 400 – 500 тисяч гривень, при цьому 95% від суми – це зарплата персоналу і утримання занедбаних будівель.

На вивільнені кошти було створено сучасну бактеріологічну лабораторію (одну з кращих в Україні), закуплено комп’ютерний томограф, рентгендіагностичне обладнання, дихальну техніку, нові ліфти, проведено енергозбереження.

У 2019 році Центром громадського здоров`я МОЗ України цей комунальний некомерційний заклад визнано як модель для реформування фтизіатричної служби. 

У 2020 році Центр подав в НСЗУ документи на 4 пакети послуг, але підписали лише три. На сьогодні в результаті недофінансування складає за найскромнішими підрахунками 78 млн гривень. 

Харчування зменшили з 45 до 20 грн. на день. На лабораторні реактиви, наркотики, сервіс медтехніки, транспорт грошей немає взагалі. А власне та установа, що дуже хотіла реформу і готувалась до неї не один рік. І директор центру  мене тепер питає: «то за що ми з Вами боролися. Чи ми таку реформу хотіли?!».

Часто лікарні чи санаторії є бюджетоутворюючими закладами і їх закриття чи об’єднання з іншими може позбавити населений пункт доходів. 

Коли ми хотіли адміністративно об'єднати одну із психіатричних лікарень (де з 400 ліжок половина повноцінно не використовувалась) із двома іншими, ми зіштовхнулись із страшенним спротивом. Колектив боявся втратити роботу, а об’єднана територіальна громада – 10 млн гривень податків.

Ви не уявляєте, який спротив ми зустрічаємо на місцях. Адже власниками медзакладів сьогодні є селищні, районні, обласні ради. І коли стає питання, наприклад, про закриття пологового будинку, де на рік приймають лише 50 пологів (занадто мало для підтримки належного фахового рівня), то село зустрічає таку новину з вилами на майдані.

Буквально. І під тиском виборців депутат, обраний від цієї громади, повертається в свою раду, об'єднується з колегами, щоб зберегти такий заклад. Але ж насправді МОЗ України у минулі роки не напрацювало ні нормативів, ні рекомендацій для органів місцевого самоврядування щодо формування госпітальної мережі. Перекладання відповідальності на місцеву владу, яка надто залежна від настроїв своїх виборців,  є не надто несправедливим підходом. 

Мережа психіатричних клінік, що дісталась нам від минулого історичного періоду, справді, надлишкова. Але просто закривати – це не вихід. Адже значна частина пацієнтів цих лікарень є психохроніками, які втратили свої соціальні зв`язки з родинами. 

Тому необхідний перехідний час для відпрацювання стандарту психіатричної допомоги, а також для передачі частини лікарень психіатричної служби у сферу соціального захисту для подальшої психосоціальної реабілітації цих хворих. 

До слова є лікарні, які попри невідповідність вимогам того чи іншого пакету, зокрема,  до «психіатричного» отримали право на надання таких послуг. У деяких з них є лише один лікар (психіатр), який здійснює прийом в поліклініці, а кілька місяців на рік змушений працювати ще й у військкоматі. Так ми сьогодні багато чуємо (з боку НСЗУ – ред.) про суттєве збільшення фінансування деяких напрямків, наприклад, онколікарень. Але не враховуємо реальної картини. 

Є онкоцентри, які задекларували (і відповідно отримали кошти), на проведення, наприклад до 1000 оперативних втручань з приводу того чи іншого захворювання, а насправді у них немає ресурсу таку кількість послуг надати.  Деякі поліклініки задекларували таку велику кількість відвідувачів, що кожний лікар має приймати по 60 пацієнтів щоденно. А це аж занадто багато…

Олександр Надельнюк

редактор по роботі з даними, Liga.net
Федор Орищук

редактор деловой редакции LIGA.net
Ірина Андрейців

редакторка LIGA.Life
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Еще по теме
Коронавирус стал агрессивнее по всей Украине – Степанов 11.11.202035% украинцев не верят, что политики заботятся об их здоровье - опрос Разумкова 14.08.2020Правительство выделило более 5 млрд грн на оснащение больниц медтехникой 09.07.2020Голубовская, Тодуров, Рыженко. В Минздраве создали совет по медреформе 03.07.2020"Я для них неудобный министр". Степанов ответил на критику оппонентов 05.06.2020Наzoomмить 100 млрд за 15 минут. Как глава МОЗ Степанов проводил собеседование главы НСЗУ 03.06.2020В НЗСУ не знают, откуда Степанов взял цифру об угрозе увольнения 50 000 медиков 22.05.2020Почему Зеленский и Степанов передумали медреформу проводить. Интервью с и.о. главы НСЗУ 22.05.2020В поисках 50 000 уволенных врачей и интервью Гордон-Гиркин за минуту. Что надо знать утром 19.05.2020Остановка медреформы и приватность, которой больше нет. Что надо знать утром 13.05.2020"Господин Степанов, вы не на 1+1". Как глава МОЗ убеждал депутатов медреформу свернуть 12.05.2020Глава МОЗ Степанов сказал, сколько времени ему нужно на реализацию медреформы 09.05.2020Минздрав: Из-за закрытия психбольниц без помощи могут остаться 22 000 пациентов 08.05.2020"Сделали красивые слайды". Степанов раскритиковал медреформу команды Супрун 08.05.2020Атака на медреформу: Президент и МОЗ взялись исправлять "ошибки" Супрун. Реформе конец? 05.05.2020В Минздраве изменят систему финансирования больниц с 1 июня: что поменяется 05.05.2020Второй этап медреформы под угрозой и Украина без Uber Eats. Что надо знать утром 05.05.2020Зеленский призвал главу МОЗ пересмотреть второй этап медреформы 04.05.2020Стартовал второй этап медреформы: что вам нужно знать. Интервью руководителя НСЗУ 01.04.2020
Вакансии
Больше вакансий
Junior SEO-спеціаліст
Киев Ligamedia
Manual QA Engineer
Киев Ligamedia
Разместить вакансию

Комментарии

Последние новости