Рух "black lives matter" ("життя афроамериканців важливі") розпочався з міста Міннеаполіс, штат Міннесота. Місцеві поліцейські, затримуючи 46-літнього афроамериканця Джорджа Флойда, застосували надмірну силу і чоловік помер від нанесених йому травм. Хоч назва руху зародилась ще в 2013 році, саме ця ситуація винесла в публічну площину деякі неприховані проблеми американського суспільства. 

Читайте також - Америка у вогні: що відбувається в США і хто все розпалює. Розповідь з Нью-Йорка

Американське суспільство зреагувало миттєво - масові протести, викликані смертю Флойда, охопили вже майже 200 міст у США та підняли на поверхню набагато серйозніші питання: соціальну, а отже і економічну, нерівність, расове питання, жорстокість поліції, активізацію ультраправих і радикально лівих рухів. Безперечно, увага до протестів викликана їхньою масовістю та безпорядками, які часом перестають у справжнє мародерство. 

Важливо розуміти, що протести почались не через сам факт жорстокого поводження із затриманим чоловіком, якому на шию тиснули коліном, хоча він не чинив опору. Суспільство підняло бунт після того як групу поліцейських звільнили, але не притягнули до відповідальності. 

Згодом розпочались сутички з поліцією на вулицях, підпал поліцейського відділку в Міннеаполісі, постріли в журналістів CNN, а згодом акції перекинулись на інші міста та штати. 

Чому зараз і так масово? 

Тут відразу зіграли роль декілька факторів.

По-перше, де-факто, карантин охопив майже всю Америку з окремими послабленнями і діє вже протягом двох з половиною місяців. Величезну роль у характері протестів та кількості підбурювачів зіграли роль рекордні цифри офіційного безробіття в США, а отже насправді їх ще більше.

За даними ще попереднього тижня майже 40 млн американців стали частково безробітними. На практиці це означає, що вони не втратили свої робочі місця назавжди, а лише не отримують заробітну плату через "простій бізнесі". До цих проблем додається низький рейтинг сприйняття дій федерального уряду на чолі з Дональдом Трампом щодо боротьби з коронакризою. Вже другий місяць Штати очолюють світовий рейтинг за кількістю інфікованих та жертв від COVID-19. 

Чому безпорядки розходяться з такою швидкістю? 

Не в останню чергу це пов'язано з високим рівнем солідарності в американському суспільстві. Тобто навіть якщо проблема безпосередньо не стосується якоїсь категорії громадян, вони все одно вийдуть протестувати через загострене відчуття справедливості. 

Не обійшлося і без трагічних наслідків. За минулі вихідні заарештували 4 000 американців, дві людини померло під час протестів.   

Не менш важливим для розуміння суті цих рухів є той факт, що за час вимушеного карантину американці придбали 4,5 млн зброї, яку очевидно, деякі із протестуючих мають із собою. Протестуючі в більшості міст проводили і проводять мирні протести за виключенням великих міст, а в деяких містах до хаотичних рухів призвели дії поліції, зокрема і використання сльозогінного газу по відношенню до протестуючих та журналістів. 

Чи мають пряме відношення вибори до цих процесів? 

Будь-які події у внутрішній політиці впливають на рейтинги, електоральні вподобання американців. Єдиний прямий наслідок цих протестів уже очевидний: ще більша поляризація в американському суспільстві буде продовжуватися та лише наростати до листопада цього року. 

Насправді, тема расизму в США не замовчується на найвищому політичному рівні, так само як і в соціумі. Це аж ніяк не нова тема, так само як і жорстокість поліцейських. Протести викликані сукупністю факторів, а смерть афроамериканця від рук поліцейських стала триггером для прискорення цих процесів. 

Як діє адміністрація Трампа та кому на руку ці протести? 

Авжеж, Дональд Трамп, засуджує протести, але великій кількості американців здається, що реакція є, певною мірою, запізнілою. Вчора ввечері на прес-конференції в Білому домі він заявив, що для подавлення протестів, зокрема і у Вашингтоні, буде застосована Національна гвардія, оскільки поліція не може справитися з таким напливом протестуючих. 

У багатьох містах, де протести дійсно переросли у мародерство чи знівечення культурних та адміністративних будівель, введені комендантські години, які часто порушуються. Фактично, ситуація складається таким чином, що жорстокість поліції в одному конкретному випадку почала асоціюватися із федеральним урядом та расовою нетерпимістю, зокрема і з боку Білого дому. 

Питання, яке тут доречно буде поставити, звучить приблизно таким чином: що буде далі з вже існуючою кризою, помноженою на ще одну неконтрольовану кризу? 

Це виклик, адже в умовах пандемії та такої кількості жертв, мають працювати лікарні та магазини з усім необхідним. Малий та середній бізнес лише зараз почав поступово виходити з карантину, але знову змушений призупинити діяльність через ризик розтрощення протестантами. Сподіваємось, що протести незабаром закінчаться, а правопорядок буде відновлено. 

Американські продемократичні ЗМІ поширили тезу про те, що Трамп переховувався від протестів у підземному бункері Білого дому. Але вчора вийшов на прес-конференцію, де запевнив, що він "президент закону та порядку", а те, що відбувалось зокрема у столиці є неприпустимим для Америки. Дії та слова Трампа відразу були гостро сприйняті опонентами та конституціоналістами.

Чи має право президент США застосувати Національну гвардію всередині держави для подавлення протестів? 

У США існує закон про повстання 1807 року, але останній раз він застосовувався Бушем-старшим для подавлення повстань у Лос-Анджелесі, а ще раніше Ліндоном Джонсоном в 1967 році в Детройті. Але поки не зрозуміло чи буде оголошено застосування цього акту, оскільки Національна гвардія вже де-факто розпочала розгін протестів. 

Не менш важливо розуміти те, що самі заяви Трампа збільшують рівень полярності та жорстокості у суспільстві. Наприклад, його допис у Твіттер щодо застосування сили проти протестуючих, соцмережа приховала і позначила як такий, що розпалює ворожнечу.  

Крім того, Дональд Трамп звинуватив у протестах "професійних анархістів" та антифашистську групу "Антифа". У неділю він заявив, що має намір оголосити "Антифа" терористичною організацією. 

Але наразі президент США не має повноважень визнавати ту чи іншу групу терористичною. Що стосується міжнародних організацій, це робить Державний департамент. Натомість закон, який би дозволяв будь-яку американську організацію визнати терористичною також відсутній. 

Натомість "Антифа" не має чіткої структури, лідерів, і взагалі не є масовою групою, яку скоріше можна класифікувати як хаотичний "рух". Отже єдине, чого насправді бояться американці, які виходили на вулиці, що їх у разі затримання поліцією чи національною гвардією будуть вважати учасниками цього руху та відповідно поводитися як з терористами, якщо указ президента про визнання "Антифа" терористичною буде дійсно підписаний. 

Але як в умовах відсутності законних повноважень знайти та оголосити винною у протестах організацію, яка не має чіткої структури. Заклики до Конгресу щодо необхідності ухвалення процедури визнання внутрішніх американських організацій терористичними лунали давно, але не були реалізовані.

В умовах карантину та протестів, навряд чи це станеться. Навіть у разі визнання "Антифа" терористичною організацією, це не змінить проблему, яка стала прямою причиною протестів, а отже більшою мірою є способом відвернути увагу власне від їх подавлення. 

Попри складність цих процесів, саме Трамп може вийти з води, адже нинішній рівень його медійності, помножений на радикалізацію лівих рухів, автоматично мобілізує правий електорат напередодні виборів, які, скоріш за все, будуть проходити поштою.

Варто нагадати, що 3 листопада відбудуться також і вибори до Палати представників, яку зараз контролюють демократи, та на третину оновиться Сенат, де республіканці - однопартійці Трампа - мають більшість. Очевидно, що демократи, як прихильники зокрема і обмеження вільного обігу зброї, будуть використовувати цю тему напередодні виборів. 

Що стосується прогнозу на президентські  вибори, голоси меншин для Трампа, особливо афроамериканців, і були ключовими для його переобрання. Його опоненти демократи отримали ще один несподіваний "подарунок" для критики дій нинішньої адміністрації. 

Безперечно, вони зараз мають апелювати не до протилежного консервативного електорату, а до так званих не афілійованих виборців, які не зареєстровані для голосування з жодною партією. 

З іншого боку, якщо Трампу вдасться побороти цю кризу та принаймні ще більше не радикалізувати ситуацію, в нього залишаються серйозні шанси на другий термін.