Президент Володимир Зеленський все ж дотиснув депутатів зі своєї "монобільшості", і вони ухвалили доволі контроверсійний та далеко не досконалий закон про всеукраїнський референдум. Варто звернути увагу, що жодна інша фракція, крім групи Довіра не підтримали законопроект. 

Проте, навіть його недосконалість не є головною проблемою. По суті, схожі закони існують в багатьох європейських державах, референдуми проводяться в тих же Нідерландах чи Бельгії по кілька разів на десятиріччя. Але ми живемо в Україні, воюючій державі, що має 7% окупованих територій та постійну гібридну інформаційну війну з боку Росії. 

Перше. Референдум в сучасній Україні – це пряма загроза незалежності держави та законності в Україні. 

За сім років війни інформаційний тиск з боку РФ та проросійських сил в Україні лише посилився: численні телеканали та електронні ЗМІ, афілійовані з російським впливом в України. 

Саме ці ЗМІ зможуть просунути будь який наратив для частини суспільства, викривити реальність та нав’язати будь яку точку зору, вигідну Кремлю. 

До прикладу: особливий статус чи "автономія" Донбасу, статус російської мови чи скасування Закону про мову, рух України до НАТО/ЄС чи в сторону умовного "нейтралітету". Це все речі, які вже є закріпленими в Конституції, і головне – якими роками маніпулюють проросійські сили. 

Друге. Реалізація закону про всеукраїнський референдум під великим сумнівом. 

Задля того, щоб підняти дійсно важливі питання необхідно задіяти потужний фінансовий та організаційний ресурс, при чому без допомоги держави. 

Хто може задіювати такі ресурси? Однозначно – фінансово-олігархічні групи, котрі будуть просувати свій порядок денний та лобіювати згодом свої ж питання на можливих референдумах. Громадянське суспільство знов опиниться на узбіччі процесів пов’язаних з національним опитуванням. 

Третє. Якість та розуміння суспільством значення референдумів. 

Подивіться на сайт президента України в частині петицій. Чи має хоча б кілька відсотків з них якісну основу? Схоже що ні. І головне – чи реагує на них сам Зеленський та його команда? Одна з останніх петицій щодо ухвалення Закону "про колабораціонізм" так і залишилась без реальної відповіді та дій, хоча такий закон є архіважливим для теперішньої України. 

У майбутні референдуми можна "запакувати" що завгодно. Варто згадати так зване опитування "5 запитань від Зеленського" на місцевих виборах-2020, які де-факто були репетицією перед ухваленням теперішнього закону. 

Що з цього вийшло, ми добре знаємо: ні остаточних результатів, ні відповідної фахової організації, ні дійсно потрібних запитань ми так і не побачили. Це була велика фікція і велика медійна бульбашка. 

Чи не стане закон про референдум і відповідне проведення референдумів чимось схожим? Відкрите питання. 

Зрештою, закон про референдум був ухвалений не у відповідний час і не у відповідній якості. Це його головна проблема. Як і проблема влади, яка не ставить пріоритети того, що потрібно робити для країни просто зараз. 

Саме тому така ініціатива у нинішніх умовах становить пряму загрозу і може бути використаним проти України і кожного з нас.    

Статьи, публикуемые в разделе "Мнения", отражают точку зрения автора и могут не совпадать с позицией редакции LIGA.net
референдумзакон про референдум