Украина в 2020: впереди у нас черно-белый год

Україна вступила в рік, у якому основні виклики нікуди не зникли, ба більше – стануть більш помітними та відчутними. Як наша держава, політики та пересічні громадяни відповідатимуть на них? Спробуємо змоделювати два сценарії – чорний та білий, негативний та позитивний.

Чорний - негативний

На жаль, події грудня 2019 року дають підстави говорити про його високу вірогідність. Команда Зеленського не лише "працює з соціологією", але і робить ставку на загравання з Росією. Обміни полоненими пройшли за російським сценарієм, а намагання відповідати на дії Кремля, властиве офіційному Києву у 2014 - першій половині 2019 року, змінилося привітанням з новорічними святами у телефонній розмові Зеленського та Путіна.

Схоже, електорат шостого українського президента подібний розвиток подій схвалює, а обсяги підтримки дають ЗеКоманді картбланш. За час перебування Зеленського при владі оформився дрейф низки політиків та олігархів від захисту інтересів Революції Гідності до готовності до відновлення діалогу з Росією. Тому можливе переслідування політичних опонентів Зеленського (багато з яких протидіяли Росії) є очікуваним.

Читайте также - Пять маркеров Украины 2020

Проблема у тому, що Росія недостатньо відчути себе переможницею у протистоянні з Україною, у Кремлі хочуть каяття представників еліти та відновлення впливу на нашу державу у дореволюційному обсязі. Є всі підстави вважати, що 2020 рік для Кремля у цьому сенсі буде визначальним, а атаки розгорнуться не так на Донбасі (хоча і там ескалація є можливою), як у економічній та історичній сферах. 75-річчя завершення Другої світової цьому сприятиме, і далеко не факт, що ми не побачимо Володимира Зеленського 9 травня на Червоній площі у Москві.

Поміж тим, економіка не дозволяє сподіватися на спокій та поступальний рух вперед. Україна наразі не має достатніх ресурсів – економічних, фінансових, управлінських – для отримання позитивних змін "тут і зараз". Моменти, коли правляча "Слуга народу" згадуватиме про задеклароване лібертаріанство, будуть болісно відбиватися не лише на найбідніших українцях, але і на середньому класі. Олігархи залишаться "могутньою купкою", для яких комунікація з президентом не складатиме жодної проблеми.

Читайте также - Детские болезни. Украина победила вип-коррупцию. И не заметила

Діалог з Заходом попри реверанси з Берліном та Парижем та візит Майка Помпео до Києва на початку січня 2020 року для України залишається слабкою ланкою. Ні, не через концентрацію влади в руках Зеленського (це мало бентежить наших партнерів), а через відсутність чітких меседжів про готовність бути для колективного Заходу корисними на тлі помітного потепління російсько-українських взаємин.

Білий - позитивний

Владна команда зосередиться на ефективній комунікації у рішеннях, які можуть викликати неоднозначну реакцію суспільства, а найбільша в історії Україні парламентська фракція зуміє поступитися частиною повноважень у Верховній Раді опозиції. Зміна уряду пройде не за рахунок мобілізації "героїв вчорашніх днів" з досвідом роботи в командах Кучми та Януковича, а через запрошення професіоналів.

Президент попри високий рейтинг відмовиться від практики ініціювання погано розроблених ініціатив, які може забракувати Конституційний Суд, та перестане робити ставку на монологи у різній формі.

Необхідність системного діалогу має стати очевидною навіть для найпопулярнішого за роки незалежності політика, який стверджував, що прийшов у президенти на один термін. Економіка України зростатиме за рахунок створення умов для розвитку середнього класу. Олігархи поступово перетворюватимуться на багатих українців без політичного впливу.

Читайте также - Зеленский, земля, заробитчане. Что будет влиять на Украину в 2020

Влада України оприлюднить стратегію повернення тимчасово втрачених територій та почне втілювати її в життя, не здаючи національних інтересів. Володимир Зеленський та партія "Слуга народу" будуть готовими жертвувати рейтингом для ухвалення складних рішень. Відбудеться консолідація українського політикуму навколо захисту національних інтересів. На цьому тлі США та ЄС зможуть вибудовувати позитивні відносини з офіційним Києвом, а Росія буде змушена щонайменше зменшити власні апетити.

Замість післямови. Шановні читачі, наприкінці 2020 року кожен з вас може самостійно переконатися, який з варіантів був більш реалістичним. Але у будь-якому випадку небайдужі до долі держави громадяни не повинні бути пасивними глядачами процесів, які будуть відбуватися цього непростого року.