Чому офіційне впровадження англійської у нас може не спрацювати
Ця модель "злизана" з Тайваню. Однак тайванська політика досягнення двомовності до 2030 року (Bilingual 2030 policy) полягає не у відриві школярів від якоїсь "шкідливої другої мови" та навчання "правильній другій мові", а в конкретних можливостях, які ця двомовність дає.
Саме тому Тайвань у програмі шкільної двомовності робить ставку на Австралію та її університети, а не на США.
"Двомовна країна 2030" на Тайвані має своїми цілями приведення професійних умінь тайванців, які працюють, у більшу відповідність із загальносвітовими стандартами та залучення на Тайвань транснаціональних підприємств, що дасть місцевим індустріям можливість активніше освоювати зовнішні ринки та створювати на Тайвані більше високоякісних робочих місць.
Крім того, "Тайвань має намір і надалі співпрацювати з Австралією в інтересах підготовки значного контингенту висококваліфікованих двомовних фахівців та розвитку відповідного сучасним стандартам професійного навчання".
Для цього діє спільна програма визнання наукових ступенів.
До речі, це саме те, що я пропоную зробити в Україні: відкриття нових технологічних освітніх центрів для передання українцям сучасних компетенцій та навичок, інновацій та технологій.
Залучення в освітній процес великих міжнародних компаній.
Поки що "двомовність" у нас запроваджують без будь-якої практичної прив'язки – транснаціональні підприємства в Україні чомусь не з'явилися.
Той, кому потрібна англійська (навчання, робота, міграція за кордон), вивчить її й без спеціального закону.
Але це буде меншість.
А для більшості потрібні практичні стимули та реальний зміст.
Крім того, потрібний широкий сегмент приватних шкіл.
Без усього зазначеного вище, вивчення англійської перетвориться у нас на "зобов'язалівку" як вивчення іноземних мов в СРСР (я таким чином вивчав у школі іспанську, яка знадобилася мені в житті лише один раз під час перекладу пісні з серіалу "Просто Марія").
У сучасних умовах це призведе лише до появи української версії "афроанглійської".
Буде "укроанглійська".
Щоправда, з величезним витрачанням бюджетних коштів.
