Якщо коротко описати ситуацію на зовнішньому контурі для поточної адміністрації у Білому домі, то напередодні старту виборів у них приблизно всюди – не дуже. Переконувати американського виборця і міжнародну аудиторію, що політика щодо України і нашої війни з Росією не є провалом на фоні інших "фронтів" було однією з цілей візиту пана держсекретаря.

Торговельна війна і політичне протистояння з Китаєм не обіцяють швидких перемог. Хоча вчора Байден і підтвердив чутки про підвищення тарифів для китайського алюмінію, сталі, електрокарів і інших "зелених товарів", КНР не збирається поступатися. Крім того, постійно нарощуючи напругу у всьому Азійсько–Тихоокеанському регіоні. 

На Близькому Сході, в цілому, теж не дуже. Непоступливість Нетаньяху і його вперте бажання "діяти рішуче" в Газі (читати – невиправдано криваво) не тільки перекреслило зусилля Байдена на врегулювання відносин між Ізраїлем і Саудівською Аравією, але й викликає роздратування у Єгипту і ще купи поміркованих в регіоні режимів. Всі спроби приборкати Нетаньяху (в тому числі блокування постачань авіабомб і іншої наступальної зброї) поки не мали успіху. Плюс до проблеми Ізраїль–ХАМАС є ще проблема Ірану, де адміністрація теж виглядає слабкою.

Відносини з ЄС теж складні. Трамп атакує Байдена за те, що він забагато "платить за Європу", а у Європи багато питань до Байдена після "антиінфляційного закону" (який бʼє по європейській промисловості) і на фоні зростання популярності думки, що США не здатні організувати безпеку Європи від Росії.

У підсумку єдиним місцем, де адміністрація спроможна продемонструвати ефективність і результативність залишається Україна. Бо навіть на фоні поточного тиску росіян і особливо на фоні піврічної (злочинної) затримки допомоги домогтися стабілізації на фронті і навіть відкотити росіян назад (друге – якщо дуже пощастить) набагато простіше, ніж розплутати пекло на Близькому Сході чи швидко приборкати КНР.  Достатньо просто не робити дичини з допомогою і трохи підлаштувати процеси в самій Україні.

У версії, що Блінкен приїздив вмовляти йти на перемовини зараз я не дуже вірю. Бо перемовини в рік виборів потрібні все ж на фоні успіхів України. Або хоча б відчутних невдач росіян. Для цього потрібні час і ресурси. Ресурси, які адміністрації Байдена треба інтенсивно інвестувати.

Оригінал