Що ж, схоже, Вірменія найближчим часом більше не матиме причин залишатися проросійською.

Зараз рветься остання пуповина, що пов'язує Єреван із Москвою. Економічна залежність не береться до уваги. У таких ситуаціях про економіку ніхто не згадує.

Не здивуюся, якщо Пашинян вийде сухим і з цього болота – враховуючи приголомшливий рівень живучості, який він демонструє багато років, і зважаючи на виняткову токсичність опозиції (вона ж минула влада). Він цілком може протриматися.

Та й який тепер сенс? Якщо Карабах буде втрачено для Вірменії, то скидай-не скидай владу, відновлюй-не відновлюй зв'язки з Росією – вже пізно. Повернути контроль над Карабахом навіть за допомогою Росії – не вдасться.

У Єревана залишилося кілька днів на те, щоб залучити росіян, повалити Пашиняна і передомовитися з Москвою – суто теоретично.

Щойно азербайджанський прапор з'явиться над Карабахом – усе буде закінчено.