Оптимізація портфеля підприємств у держвласності 

Для того щоб збудувати сучасну ефективну економіку, потрібно максимально скоротити в ній частку держави. На сьогодні у власності держави все ще перебуває понад 3000 підприємств. Значна частина з них роками не працює і нарощує борги, які покриваються з того ж бюджету замість витрат на оборону, пенсії та соцвиплати. Від цього втрачає економіка. 

За нашою оцінкою, у державній власності має залишитися трохи більше ніж 100 підприємств. Тоді можна ефективно ними керувати. Їх перелік формує Міністерство економіки та затверджує уряд. Решту підприємств уряд передає у Фонд державного майна України для приватизації або ліквідації. У 2023 році до ФДМУ передали майже 250 підприємств. Це додатково до 200, які передали у 2022 році.

Питання приватизації – це  про ефективність роботи економіки. Важливо розуміти, що її суть не просто у разовому надходженні до бюджету від продажу. Це насамперед залучення інвестицій.

Так, за 2023 рік  від приватизації майна через онлайн-аукціони Prozorro.Продажі надійшло понад 3 млрд грн. ​На кожну таку отриману гривню припадає 4 грн інвестицій в економіку. Тобто це гроші в розвиток обʼєкта та створення нових робочих місць.

Разом з тим уряд працює над переліком обʼєктів, які запропонує заборонити до приватизації. І тут ми переходимо до другого напрямку реформи. 

Покращення управління в підприємствах, які залишились у держвласності

Для таких підприємств ми впроваджуємо систему корпоративного управління за принципами та рекомендаціями Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Якісне корпоративне управління стратегічними підприємствами – наш пріоритет і домашнє завдання на шляху до ЄС. Це механізм, який балансує різноманітні інтереси в цивілізований спосіб.

Значні перетворення відбулися в Оператора ГТС України. Вони стали можливі завдяки закону "Про оптимізацію структури власності Оператора газотранспортної системи України", який підтримали депутати.

Закон дозволив впровадити належне корпоративне управління на стратегічному підприємстві. Цей процес складався з двох етапів.

На першому етапі Магістральні газопроводи України (МГУ) приєднали до ОГТСУ.  ПАТ "МГУ", яке було додатковою ланкою між державою та оператором, припинило існувати як окремий суб’єкт господарювання. В результаті цього Міністерство енергетики стало прямим власником ОГТСУ.  Така оптимізація структури спрощує управління. 

Наступний етап і один з ключових здобутків – запрацювала наглядова рада Оператора ГТС України. Це механізм стратегічного управління великою компанією та ефективного контролю. У випадку ОГТСУ  – це також дотримання вимог відокремленості та незалежності оператора газотранспортної системи. Члени наглядової ради підприємства обирались через прозорий конкурс із залученням рекрутера.

Важливо, що реорганізація ОГТСУ та призначення наглядової ради були серед структурних маяків, які МВФ визначив перед Україною для отримання чергового траншу, і ми їх виконали.  

Ми також рухаємося від застарілого формату державних підприємств до акціонерних товариств. Так, Міністерство економіки завершує роботу над ключовими документами для перетворення НАЕК "Енергоатом" в акціонерне товариство. Це потрібно не тільки для стабільної та ефективної роботи енергетичного сектору, а й для підвищення довіри з боку партнерів. Це дасть можливість залучати більше інвестицій в атомну галузь.

Крім того, розпочалася підготовка до оголошення конкурсу для відбору членів наглядової ради Енергоатому. Це важлива структурна зміна, адже на цьому держпідприємстві наглядової ради ніколи не було. Саме наглядова рада вирішуватиме питання менеджменту підприємства. 

Загалом у цьому році ми посилили процедуру відбору членів наглядових рад та керівників для найбільших державних підприємств (питання регулюється постановами КМУ №777, 142, 143). Так, ділову репутацію та незалежність кандидатів на посади членів наглядових рад перевірятимуть професійні консультанти. Це дозволить залучати в управління кращих фахівців. А кращі фахівці – це вища ефективність та прозорість роботи підприємства. 

Такі рішення важливі ще й тим, що вони є частиною умов Меморандуму про взаєморозуміння між Україною як позичальником та ЄС як кредитором. Йдеться про надання підтримки Україні на 2023 рік на суму до 18 млрд євро. 

Ще один важливий крок до покращення управління держпідприємствами, який вдалося зробити у цьому році, – впорядкувати продаж та оренду майна державними АТ через онлайн-аукціони Prozorro.Продажі.

Тривалий час чимало процесів в управлінні публічними активами залишалися неврегульованими, і це один з них. Державні АТ не були зобов’язані продавати своє майно через конкурентні торги, а визначали способи відчуження та оренди на свій розсуд. Це створювало невизначеність та корупційні ризики як для компаній, так і для бізнесу, який хотів отримати доступ до цих активів.

У вересні Кабмін перевів продаж та оренду майна державних компаній на Prozorro.Продажі. І на кінець 2023 року уже сім державних АТ оголосили торги на понад пів мільярда гривень. Участь у таких аукціонах може брати кожен, зокрема іноземні громадяни. Це створює більше довіри й до держави, й до АТ у її власності.

Удосконалення законодавства щодо корпоративного управління підприємствами у власності держави

Один із необхідних елементів реформи – ухвалення законопроєкту 5593-д, який вдосконалює корпоративне управління. У цьому році ми відновили роботу над проєктом закону (перше читання відбулося ще до війни – у липні 2021 року). Зараз на розгляді в депутатів документ, готовий до другого читання. Паралельно триває доопрацювання частини пропозицій та правок.

Після ухвалення цього ключового закону уряд затвердить політику державної власності, яка окреслює цілі та пріоритети, за якими держава володіє та управляє державними підприємствами. Важливими складовими політики державної власності є стратегія приватизації, політика оплати праці керівників і членів наглядових рад ДП, а також дивідендна політика.

Наступний великий крок – професіоналізація функції власника.

Аби поліпшити управління стратегічними державними підприємствами, ми аналізуватимемо варіанти консолідації функцій власника. Для цього вивчаємо французький досвід, співпрацюємо з державним холдинговим агентством Франції. 

Труднощі в управлінні стратегічними держпідприємствами пов'язані з тим, що 120 компаніями керують кілька десятків різних органів управління. Їх функції та обов’язки часто дублюються. Консолідація допоможе збалансувати це. Та дозволить державі отримувати прибуток від підприємств, які не можна приватизовувати, а самим підприємствам – залучати інвестиції на вигідніших умовах.​

Окрім наглядових рад на ключових підприємствах, нам також потрібна оцінка їх роботи. Для цього важливо у наступному році затвердити порядок оцінки та провести її на кількох підприємствах. Досвід країн, які вже впровадили кращі практики, нам дуже цінний. Тож в цій роботі ми використовуємо експертизу і напрацювання ОЕСР. 

У підсумку наша мета – залишити у держави невелику кількість стратегічних підприємств та запровадити у них процес ефективного управління на користь українців. Реформа управління державним майном має на меті не тільки економічний розвиток та антикорупційний ефект. Це ще й мільярдні інвестиції, які вкрай необхідні для сталого відновлення України. Тому, попри війну, ми продовжимо будувати ефективну та зрозумілу систему.