Населення України скорочується. Дітей народжується все менше, не відбувається заміщення поколінь. Після повномасштабного вторгнення коефіцієнт народжуваності впав із 1,2 дитини на одну жінку до 0,9 при нормі відновлення населення 2,2.

Як наслідок, українська нація старіє. Зараз 18% населення у віці 65+ років, а співвідношення тих, хто працює, і пенсіонерів складає 1 до 1. Станом на 1 січня в Україні було 10,8 млн працівників, за яких сплачувалися внески до солідарної пенсійної системи, і 10,5 млн пенсіонерів, які отримували виплати з цієї системи. Тобто вже зараз один працівник утримує одного пенсіонера.

Для порівняння: в Австрії є 3,9 млн тих, хто працює, і 2,5 млн пенсіонерів, тобто співвідношення складає 1,6:1. В Німеччині – 39 млн працівників і 21 млн пенсіонерів, співвідношення – 1,8:1. В Іспанії – 19,5 млн зайнятих на 8,8 млн пенсіонерів, співвідношення – 2,2:1.

Низьке співвідношення тих, хто працює, і пенсіонерів – головне обмеження для зростання пенсій у нашій країні. За 2023 рік на пенсійне страхування сплачено 428,5 млрд грн єдиного внеску при кількості платників страхового внеску 10,8 млн осіб. Отже, в середньому в місяць кожна людина, яка працює, сплатила 3307 грн, які можна було спрямувати на виплату пенсій.

Підстав очікувати покращень у демографії поки немає. Ми в Мінсоцполітики розробили проєкт Стратегії демографічного розвитку, ціль якої – стабілізувати ситуацію, і змінити ключові демографічні тренди з негативних на позитивні. Без цього і без суттєвих змін у рівні зайнятості населення, нам не досягти суттєвого збільшення у співвідношенні тих, хто працює, і пенсіонерів, – а саме це є критичним для солідарної пенсійної системи.

Якщо я хочу отримувати вищу пенсію, то в моїх інтересах – довше залишатись активним учасником ринку праці.

По-перше, чим довше я працюю і чим вищі внески до пенсійної системи я сплачую, тим більшим є обсяг фінансового ресурсу, доступного до виплати пенсій уже зараз.

По-друге, чим я довше сплачую страхові внески, тим більше це через формулу обрахунку пенсії збільшує її розмір. Саме так має працювати страховий принцип пенсійного забезпечення. Так, сьогодні цей страховий принцип працює далеко не ідеально. Тому ми вже розробили проєкт реформи солідарного пенсійного забезпечення, мета якої – забезпечити цей страховий принцип, пряму залежність обсягу сплати внесків і розміру вашої пенсії у майбутньому.

Якщо ми хочемо мати високу пенсію, яка буде порівнянна з нашим середнім заробітком протягом життя, – ми маємо робити власні накопичення на пенсію. Це практика багатьох розвинених країн, про що свідчить статистика ОЕСР (Організація економічної співпраці та розвитку).

У країнах ОЕСР державні (разом і солідарні, і накопичувальні) пенсії забезпечують коефіцієнт заміщення пенсією зарплати в середньому 42,2 (для людини, яка отримує заробітну плату на рівні середньої). Але завдяки іншим елементам пенсійного страхування загальний коефіцієнт заміщення складає в середньому 57,6.

В Україні вже діє добровільне накопичувальне пенсійне страхування (т. зв. "третій рівень" пенсійного забезпечення). На сьогодні є близько 900 000 учасників добровільних накопичувальних схем, з яких 93 300 осіб уже отримали або отримують пенсійні виплати. Але вочевидь рівень залученості громадян до добровільних пенсійних накопичень не є достатнім.

Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net
пенсії