Світ

• Подальше загострення конкуренції між Китаєм та США. Це не пряма ворожнеча, а збільшення кількості сфер, де конкуренція загострюється. США та Китай почали більш активно змагатися у сфері високих технологій. У галузі регіональної безпеки (в Азії) США та Китай намагаються схилити до співпраці з собою нових гравців: Китай – Соломонові Острови, США – Таїланд, Папуа – Нову Гвінею.

Така співпраця дає доступ до військових баз цих держав. Формуються блоки партнерств в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.

Світ розпадається та сегментується.

• У Європі стає більше економічних проблем, одна з причин – зростання цін на енергоресурси.

• Для Глобального Півдня – Україна сприймається як "проксі" Заходу, за нами лише спостерігають і не збираються втручатися.

• Головна мета Росії сьогодні – призупинити розширення НАТО.

• (!) Усі (і Захід, і не Захід) хочуть, щоб України не було більше в інформаційному просторі. Грошей стає дедалі менше. Ми для світу як фронтир для стримування Росії, і всі гравці з радістю підуть на заморожування конфлікту.

• В інерційному сценарії розвитку світу, США залишаться домінантою до 2050 року, вони переможуть у технологічній конкуренції своїх опонентів (насамперед Китай).

• Майбутнє Китаю у 2050 році туманне, він може навіть припинити існування, основна причина – загибель від демографічних процесів у країні.

• У США є суттєві ризики громадянської війни через вибори та невизнання результатів виборів. І на реалізацію цих ризиків працюватиме Росія та Китай.

• Триває процес відокремлення Туреччини, ОАЕ, Індонезії. Вони намагаються сформулювати власну автономну позицію, включно з ситуацією в Україні, та протиставляти себе Заходу. БРІКС та ШОС – це прояв антиподу старому "Заходу".

• Відбувається трансформація і на Заході (цьому процесу вже років 15).

• Єдиного "Заходу" вже не існує, як багато хто ще думає.

• Створюється система, в якій більше не домінує Захід. Стара система міжнародних відносин – закінчилася (!).

• Ми сьогодні живемо у період міжсистемного переходу. Країни намагаються передомовитися на нових умовах. Китай, Туреччина, Індія, ПАР, ОАЕ, Бразилія, Аргентина. Вони не брали участь у старих домовленостях (про світовий порядок, який їм нав'язали), і вони хочуть передомовитися (включно з Японією та Південною Кореєю).

• Ми маємо сьогодні кризу західної ліберальної системи як ідеології. Світ зрозумів, що демократія не дорівнює економічному процвітанню, економічному зростанню та благополуччю. Є запит на нові моделі.

• У 2024 році нової світової системи ще не буде, це процес на 10-15 років. Будуть нові договори про військово-технічне співробітництво, двосторонні пакти.

Війна

• Критично стає питання суб'єктності. Якщо ми не маємо власного плану, то будемо виключно ресурсом для інших гравців. І такою фігурою у грі можуть знехтувати для вирішення своїх завдань.

• З великою часткою ймовірності, нас будуть змушувати до переговорів. Варіантів два: "Мінськ" або "заморожування" конфлікту. До виборів у РФ (березень 2024 року) Путіну потрібні успіхи. До березня переговорів не буде.

Вибори в США будуть восени, до цього часу Білий дім хоче мати певність. Тимчасове вікно "вирішення українського питання" – квітень-серпень 2024 року.

• Якщо не станеться "заморожування" влітку 2024 року, війна триватиме до 2025 року, але допомогу Україна отримає мінімальну. Розраховувати можемо лише на себе.

• Наше завдання – до "вікна заморожування" відвоювати найкращі позиції для вступу до переговорів. Цю ж мету, з огляду на все, переслідує і Росія.

• Перемир'я буде оголошено на умовах, які в Україні поки що ніхто не готовий озвучувати (це викличе сильний соціальний резонанс та падіння рейтингів влади).

Найгірший сценарій – демілітаризація України та нейтралітет.

 

Оригінал