Три міфи про роль Китаю у нашій війні

Міф 1: "КНР прямо зацікавлена у війни в Україні, начебто саме через цю війну вона може отримувати дешеву нафту і газ із РФ".

Думаю, що таке твердження можна було назвати справедливим тільки на самому початку війни. В міру ускладнення західних, включно і вторинних, санкцій для КНР війна в Україні перетворюється на купу санкційних ризиків і ризиків гальмування торгівлі там, де цього могло не бути. Ідеальний варіант для КНР зараз – це саме завершення війни й утримання РФ під санкціями Заходу, які б не були такими важкими як зараз (я маю на увазі вторинні санкції), але все ще блокували б продаж російської нафти та газу в Європу. В цьому випадку санкційні ризики для китайського бізнесу зменшилися б до нуля, а дешева нафта й газ залишились би.

До речі, зараз ми спостерігаємо переломний момент, не в сенсі визначальний, а в сенсі того, що КНР починає ламати РФ у бік зниження цін на газ для КНР до рівня тих, що діють усередині РФ. Початок економічної атаки на росіян саме в газовій індустрії не є випадковим. Ця індустрія передбачає довгострокові контракти, оскільки угоди супроводжуються розбудовою інфраструктури. КНР хоче закріпити низьку ціну на газ у контракті саме зараз, поки у росіян немає альтернатив, а потім почне викручувати руки в цінах на нафту.