Крок 1. З Офісу робиться вкрай таємний злив невідомого патріота про те, що звільнення має відбутися буквально зараз. Вибухає скандал. Скандал вщухає, людина, яка повірила в злив та поширила його, видаляє свій допис, а ті, хто підхопив та поніс тезу, проголошують, що це саме їхнє обурення налякало Офіс та врятувало країну.

Крок 2. Починається максимальна критика Головнокомандувача у виконанні народного депутата з яскравою репутацією. Всі починають морально готуватися, але місяці йдуть, а відбуваються лише танці з недовідставкою того депутата з комітету.

Крок 3. Лаєшся з самим Головнокомандувачем, але відставку не підписуєш. Замість неї йде ще один злив від невідомого патріота, вже щодо низки людей, причому стверджується, що указ вже є і все вже насправді відбулося. Всі генерали (які, на відміну від посполитих, розуміють, що відставки немає, бо не призначений ані наступник, ані ТВО) передбачають піар на максимум, залучаючи усіх друзів та ресурси.

Крок 4. Коли потенційну відставку вже обговорили всі, від Нью-Йорк Таймс до баби Валі, коли хвалебні оди потенційним наступникам вже проспівано, а головним предметом обговорення в країні стає те, кого відправляти на Євробачення, без жодних попереджень робиться відставка "за обопільної згоди". Причому в таких обтічних термінах, що чітке розуміння, що це таки вона, приходить вже після анонсу нового Головнокомандувача. Політичним опонентам обіцяється кілька посад в оновленій структурі, щоб бурмотіли не занадто голосно.

Оригінал

Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net
війна з росієюЗалужний