Як вплине на оформлення вантажів на кордоні Національна стратегія доходів
Боротьба з корупцією
Цей пункт, безумовно, залишається актуальним, адже стратегія доходів передбачає посилення антикорупційних заходів та підвищення прозорості й ефективності процедур управління. Втім, головне питання в тому, яким чином влада збирається це реалізувати.
Зміна системи заохочення митників
На моє тверде переконання, підхід до такої програми потрібно змінювати, аби вона не носила суто формального характеру. Окрім звичної для працівників митниці звітності центральному апарату, слід запровадити її аналіз та розробку відповідних змін для запобігання негативним ситуаціям у майбутньому.
До того ж перегляду потребує система оплати праці та заохочень митників, що вже передбачено стратегією. Зокрема, протягом 2024-2027 років планується підвищення заробітної плати для працівників митниці до ринкового рівня. Задля того, аби зробити його максимально ефективним, потрібно визначити, який саме рівень винагороди за роботу вважатиметься ринковим. Заохочення варто передбачити залежно від рівня виконання бюджету з встановленням чітких розмірів та порядку.
Також слід враховувати рішення, дії та бездіяльність посадових осіб та їх наслідки. Наприклад, оцінювати результативність протоколів про порушення митних правил, рішень про коригування митної вартості, оскаржень карток відмови у митному оформленні тощо.
Підвищення ефективності навчання держслужбовців
Доволі цікавими є плани із запровадження особливих умов проходження держслужби в митних органах. Влада пропонує передбачити для них проведення атестації, перевірку на доброчесність, навчання, а також впровадження системи мотивації.
Однак навіть за умови блискучого знання предмета та проходження тестів "на відмінно" керівники відмовлялися затверджувати найвищий бал з дуже банальної причини – відмінні результати передбачали виплату премії, на яку немає фінансування. В результаті мотивація зводилася нанівець, тому слід переосмислити підходи до навчання та заохочення, наявності людських ресурсів і мотивації.
Боротьба зі зловживаннями
Стратегія також передбачає намір влади надати повноваження на оперативно-розшукову діяльність підрозділам внутрішньої безпеки Держмитслужби з метою підвищення ефективності викриття випадків залучення посадових осіб до протиправної діяльності та сприяння порушенням митного законодавства.
Водночас надання таких функцій спеціалізованому підрозділу боротьби з контрабандою, першочерговим завданням якого є оперативна робота, буде значно ефективнішим, а внутрішня безпека, має зосередитися на своїх завданнях із запобігання та протидії проявам корупції, а також забезпечувати необхідні умови для захисту економічних інтересів України.
Покращення взаємодії з бізнесом
У цій частині є чимало вартих уваги ініціатив, які, за умови правильної реалізації, могли б вивести роботу митних органів на якісно новий рівень. Зокрема, доцільною виглядає ідея розвитку комплексної служби підтримки бізнесу (HelpDesk). Основна мета якої — підвищення якості сервісних функцій Держмитслужби, надання консультацій, оперативне реагування на звернення громадян та бізнесу. Це вкрай актуальна ініціатива, адже, окрім контрольної функції, Держмитслужба має організовувати ще й роз’яснювальну роботу та надавати консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства.
Підвищення рівня прозорості та об’єктивності
Слушною, на наш погляд, є пропозиція з використання натільних відеокамер під час проведенні митних процедур. Це забезпечить прозорість процесу та дозволить об’єктивно оцінити роботу відповідних підрозділів та доброчесність представників бізнесу. Слід чітко визначити категорії посадових осіб, яких ці норми стосуватимуться, передбачити митні формальності, що обов’язково мають фіксуватися та покласти відповідальність на працівників у разі недотримання порядку.
Одна з нагальних потреб бізнесу – швидкий та простий доступ до інформації. На жаль, застарілі бюрократичні підходи не дозволяють оперативно та ефективно отримувати дані, необхідні для термінового розв'язання питань. Тому бізнес нагально потребує створення сучасної системи, яка надасть можливість вивести комунікацію та обмін даними на якісно новий рівень.
Для цього слід щонайменше цифрувати усі заяви, що передбачені законодавством у митній справі, через інформаційну систему або особистий кабінет. Тобто потрібно доопрацювати модулі системи Держмитслужби для подання всіх документів онлайн. За допомогою доступу до особистого кабінету також бізнес очікує впровадження зручного доступу до інформації за здійсненим митним оформленням у зручному форматі та за необхідний період. Законодавчі умови для цього вже створено, залишається цифрувати цю можливість.
До того ж автоматизація може істотно зменшити вплив людського фактора та суб’єктивізм під час прийняття рішень. Оснащення митниці спеціалізованим обладнанням, а саме мобільними сканерами, вагами та лабораторіями дозволить прискорити виконання митних процедур та наблизить їх до стандартів ЄС.
Стратегія містить пункт, спрямований на забезпечення єдиного підходу до митного оформлення товарів через уніфікацію заходів з управління ризиками. Для цього пропонується створити у структурі відповідні підрозділи митних компетенцій. Втім, для успішного втілення цієї ініціативи слід зрозуміти, які функції буде покладено на цих людей.
Прискорення контролю на кордоні
Не оминули законодавці увагою й взаємодію з іншими державами. Наприклад, забезпечення запровадження обміну попередньою митною інформацією з іншими країнами з метою прискорення переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон. Крім того, пропонується проводити спільний контроль у пунктах пропуску з суміжними країнами, аби збільшити їхню пропускну спроможність.
Додатково для швидшого проходження кордонів діє механізм спільного транзиту, і перспективою розвитку в цьому напрямку є збільшення кількості компаній, що є активними суб'єктами Конвенції про процедуру спільного транзиту.
Ще один цікавий пункт – створення та оновлення систем раннього попередження про надзвичайні ситуації на кордоні, що сприятиме ритмічності роботи пунктів пропуску та прогнозованості часу перетину кордону.
Також варто звернути увагу на пункт, що передбачає подальший розвиток програми авторизованого економічного оператора (АЕО) та системи надання авторизацій на застосування спрощень, що вже встигли довести свою ефективність. Подальші кроки будуть спрямовані на збільшення кількості авторизацій і, що важливо, укладення угод про взаємне визнання АЕО між Україною і ЄС.
Гармонізація українських та європейських правил
Серед інших вартих уваги ініціатив – гармонізація українського законодавства з європейським. Зокрема, новий Митний кодекс України стане ключовим кроком для повної імплементації положень acquis communautaire Європейського Союзу у митній сфері та уніфікації проходження митних процедур.
Також планується законодавче врегулювання аспектів, які не враховані Митним кодексом ЄС, через створення проєкту Закону України про здійснення митної справи в Україні, який охоплюватиме питання правового статусу митних органів, проходження служби в митних органах тощо. Крім того, передбачено проходження оцінки відповідності митного законодавства України законодавству ЄС з отриманням висновку Європейської комісії щодо відповідності.
У процесі гармонізації з законодавством ЄС очікується введення звітів про результати використання митних режимів, пропонуємо їх подання також передбачити із застосуванням ІТ-рішень.
Загалом більшість положень Національної стратегії вже має опис тих механізмів, що раніше визначались і не запрацювали, або тих, що й так існують на практиці. Наявність сформованої стратегії є тільки половиною шляху в досягненні результатів. Для того, аби побачити результати від реалізації, попереду на нас чекає щоденна та системна робота над імплементацією всіх тих цілей та планів. І працювати над ними доведеться, докладаючи подвійних зусиль, аби всі конструктивні пропозиції не залишилися лише на папері.
