Фантастика реальної війни: літературу про майбутнє пишуть навіть на фронті

Ще у 2023 році харківське видавництво "Фоліо" запропонувало нам скласти антологію сучасної української наукової фантастики — збірку повістей та оповідань. Завдання виявилося несподівано складним. Чому?

По-перше, в українській фантастиці споконвіку домінувала "химерна проза", так званий магічний реалізм з українською специфікою, до якого згодом додалися містика, горор і різні напрямки фентезі. Саме наукової фантастики в українській літературі завжди було досить небагато. Й зараз небагато, на жаль.

А друга та головна причина — війна. Коли ми почали шукати авторів, щоб запросити їх до участі в антології, виявилось, що багато хто з них або воює в лавах ЗСУ, відновлюється у шпиталях після поранення, або активно волонтерить, добуваючи всіма правдами й неправдами те, що потрібно нашим воїнам, і доставляючи вантажі під обстрілами на фронт. Дехто просто живе у прифронтових містах і містечках під постійними обстрілами та бомбардуваннями.

Але!

Тут і виявилося те саме "але", яке раз-по-раз дозволяє нам всім робити, здавалося б, неможливе.

Попри війну, виснаження, безсонні ночі, обстріли, бойову та волонтерську працю на межі, а то й за межею людських сил, багато хто з цих людей і далі писав!

Писали уривками, в проміжках між чергуваннями, військовими завданнями, виїздами до прифронтової зони; в бліндажах, підвалах і бомбосховищах; редагували написане, лежачі в шпиталях після важких операцій... Один з авторів антології взагалі почав писати, вже будучи військовим, під час бойових дій. І його дебютна повість вийшла не просто гарною, а ще й зовсім нетиповою, в дечому навіть "проривною"!