Відновлення експорту електроенергії – чи вистачить і нам, і європейцям?
Експорт першого дня у Молдову виявився суттєво нижчим, ніж міг би. Повноцінний експорт до Польщі затримається через кількаденний ремонт мереж у країні, про що польський системний оператор повідомляв завчасно. Системний оператор Словаччини банально не встиг провести аукціон на доступ перетину, оскільки не знав про наміри Міненерго відновити експорт, а згодом теж планує кількаденний ремонт.
Крім того, країни ЄС вимагають проведення спільних аукціонів. Регулятор лише нещодавно ухвалив відповідну нормативну базу, але наразі незрозуміло, коли спільні аукціони запрацюють.
Дозволена потужність транскордонного перетину сьогодні є більшою, ніж минулого року. Наприкінці березня ENTSO-E розширила технічні можливості для торгівлі електроенергією з 700 до 850 МВт. Проте 75% ТЕС та 30% ТЕЦ досі пошкоджені ударами ракет та дронів, 67% потужностей вітрової енергетики знаходиться в Запорізькій та Херсонській областях, значна частина яких окуповані. Половина блоків атомних електростанцій перебуватиме в ремонті влітку протягом двох місяців. А у разі спекотного літа попит на електроенергію може бути високим. І врешті непередбачуваними є нові ракетні удари по енергетичній інфраструктурі.
Певну надію у покритті попиту та забезпеченні експорту впродовж наступних місяців можна покладати на сонячні електростанції, які саме влітку генерують найбільші обсяги. Для них експорт – це ще й можливість покращити фінансовий стан. Проблема боргів за відновлювану електроенергію тягнеться ще з 2020 року. А з початком повномасштабної війни ситуація, природно, лише погіршилась.
За нещодавніми повідомленнями, рівень оплати Гарантованим покупцем за послуги виробників відновлюваної енергії становить 99% за 2021 рік, 53,3% за 2022 рік та 63,4% за електроенергію, куплену у 2023 році (заради справедливості треба сказати, що борги – невіддільна частина більшості енергоринків в Україні, внаслідок половинчастості реформ).
Донором для Гарантованого покупця для розрахунку за зелену електроенергію є НЕК Укренерго: серед іншого, в тарифі компанії на передачу електроенергії закладено складову на виплати за зеленим тарифом. Однак обсяги передачі електроенергії внаслідок війни скоротились на третину, й Укренерго недоотримує коштів, оскільки незалежний регулятор не погодив підвищення тарифу до потрібного рівня. А крім цього, компанія є серед тих, що потерпіли найбільших втрат внаслідок повітряних атак агресора, починаючи з осені минулого року, а відтак потребує додаткових коштів для ремонтів та підготовки до наступної зими.
Однак втрачати час не можна. Відновлення експорту електроенергії має велике значення для економіки загалом та енергетичних компаній зокрема. Це і додатковий приплив валюти (понад вісім мільйонів доларів щомісяця) та підтримка курсу гривні, і додаткові кошти, якими субсидується ціна електроенергії для населення. Зважаючи, що тривалість цього експорту невизначена, прибирати усі перешкоди потрібно терміново.
