В експертному середовищі знову почалися дискусії про "термінову необхідність" завезення трудових мігрантів, які нібито мають врятувати економіку України від нестачі робочих рук.

Україні сьогодні бракує не "чужих рук", а розуміння, які галузі потребують людей і яких саме. Без чіткої економічної стратегії залучення іноземних працівників перетвориться не на розвиток, а на спробу тимчасово залатати структурні проблеми ринку праці.

Навіть у Радянському Союзі, за умови зовні "закритої" економіки, трудова міграція існувала. Усередині країни їздили так звані "шабашники" – бригади, що працювали в інших республіках. З регіонів надлишкової робочої сили – як Західна Україна чи Карпати – люди їхали туди, де була робота. І навпаки – на підприємства легкої промисловості приїжджали в’єтнамці, а чеські чи східнонімецькі спеціалісти працювали на будівництві заводів і фабрик.

Тобто міграція – природна реакція економіки на дисбаланс праці. Але сьогоднішні розмови про залучення трудових мігрантів з країн Азії в Україну виглядають передчасними й безпідставними.

Щоб прочитати цей матеріал, підпишіться на LIGA PRO
Вже маєте LIGA PRO?