Вакцинуйтеся. Краще провести пару днів не найкращим чином, ніж три тижні кошмару
Не хочу вплутуватися в вакцинорач, це "не моя війна". Але не можу не відзначити кілька пунктів.
Як вчений, який розпочинав кар'єру в біофізиці, а також "вдумливий" пацієнт, змушений більше 20 років лікувати власну імунну систему, повинен сказати, що вакцина – абсолютно науковий, доведений, ефективний метод профілактики багатьох хвороб.
Цілком природно, що імунна система, яка вже стикалася з подібною заразою, виробляє проти неї антитіла набагато швидше, ніж та, яка з цією заразою не стикалася взагалі. Наприклад, саме через відсутність імунітету до дизентерії та деяких інших хвороб, колонізація Америки та ряду островів супроводжувалася масовою смертельною епідемією серед тубільців, яка забрала більше життів, ніж звірства колонізаторів (теж мали місце).
Зрозуміло, що жодні ліки не дають стовідсоткової гарантії, і вакцини тут не виняток – вони різко знижують ризик і пом'якшують наслідки інфекції. Але як тоді вдалося перемогти віспу та поліомієліт?
Епідемія – це ланцюгова реакція, в якій найважливіший коефіцієнт розмноження: якщо він більше одиниці – атомна бомба вибухає, якщо менше – реакція згасає, і нічого не відбувається.
Відповідно, якщо населення має колективний імунітет (ділення частки не імунізованих особин і коефіцієнта заразності менше одиниці), то епідемія згасає. Такий імунітет може виникнути природним шляхом – якщо достатній відсоток потенційних носіїв перехворіє (при цьому, природно, частина помре або залишиться каліками), а можна його створити штучно, з меншими втратами, шляхом вакцинації. Саме тому важлива масовість.
Нещеплені теж отримують блага від колективного імунітету ("на халяву"), але тільки доти, доки їх досить мало, щоб епідемія згасала. Якщо їх стає більше критичного числа, який описано вище, епідемія отримує можливість поширюватися, причому заражається і якась частина щеплених, нехай і невелика. Плюс, що більше вірус розмножується, то більше він мутує – і це відбувається у організмах хворих людей.
Таким чином, антивакси створюють для інших негативні зовнішні ефекти. Це – хрестоматійний приклад виправданого державного втручання, як не прикро про це говорити.
Але люди зазнають державного насильства з різних приводів – чому саме по відношенню до вакцин проти коронавірусу виник такий срач? Як я розумію, головна проблема у випадку з ковідом – це суто неадекватні дії урядів (не тільки нашого, на жаль), які докорінно підірвали довіру до будь-яких їхніх закликів і заходів.
Після штучного нагнітання істерики (а саме для цього були призначені, як виявилося, ідіотські та шкідливі заходи, на кшталт закриття парків або, в деяких країнах, комендантської години, заборони виходити з дому тощо) ті самі люди, а в Україні і зовсім той самий Віктор Ляшко, тепер вимагають тотальної вакцинації? А фіг їм! Не віримо! Це вони реалізують чиїсь брудні інтереси!
Загалом, не можна не визнати, що саме ці уряди та окремі чиновники цілком заслужили на таке ставлення до себе. Довіри до них нема. І руки на епідемії нагріли – якщо не вони, то хтось із ними пов'язаний. (Втім, тут треба розрізняти тих, хто "заробляли" на відкатах, і тих, хто зміг вигідно продати свої інноваційні розробки: в останньому випадку йдеться про нормальний ринковий прибуток).
Крім того, викликають справедливий подив явно неадекватні підходи, як-то вакцинування, незважаючи на наявність власного імунітету (чомусь за результатами імунного тесту ніякі паспорти не видають), або, наприклад, ПЛР-тест визнається дійсним протягом 72 годин, а імунний – лише 48 годин, хоча заразитися за три дні можна встигнути, а ось розтратити існуючі антитіла – ніяк.
Загалом, "непоняток" вистачає з головою, і з ними треба боротися – але "на зло батьку відморожу вуха" в цій боротьбі поганий помічник...
Тому, як би особисто мені не був гидкий державний примус і всі вищезгадані дурниці та злочини, зроблені нібито в ім'я боротьби з пандемією, але необхідну пару укольчиків я таки зробив, бо хворів рік тому, і, швидше за все, вже втратив імунітет, а повторювати цей досвід категорично не хочу. І всім рекомендую зробити так само, якщо ще не встигли. Тому що поки що серед моїх родичів-друзів-знайомих тенденція майже однозначна: невакциновані масово хворіють, а з щеплених перехворіла лише одна пара (після китайської вакцини, яка знижує ризик лише наполовину), і відносно легко, а, головне, без наслідків.
Так, після вакцини теж можуть бути наслідки (і сам після щеплення наступного дня був "не дуже"), але куди краще провести пару днів не кращим чином, ніж три тижні кошмару, а потім кілька місяців страшної слабкості. Власне, щодо інших, найгірших, наслідків щеплення чи хвороби – співвідношення вигод та витрат приблизно таке ж.
Я був і залишаюся переконаним лібералом, мені гидко підкорятися примусу з боку держави. Але все ж таки не робити правильні речі "з принципу", тільки тому, що їх змушує робити держава, і за них агітують неправильні люди, – не тільки собі дорожче, а й зрада принципам раціональності. Потрібно думати своєю головою та відповідати перед самим собою.
