RU

Хімія замість води. Ми зняли Дніпро з дрона: на відео видно, що це більше не річка

Хімія замість води. Ми зняли Дніпро з дрона: на відео видно, що це більше не річка - Фото
Фото / LIGA.net
19.07.2021, 11:00

Дніпро перебуває на межі екологічної катастрофи – це дані аналізу Рахункової палати України

Дніпро перебуває на межі екологічної катастрофи – це дані аналізу Рахункової палати України. У воді головної водної артерії країни знайшли понад 160 забруднювальних речовин. Серед них – кислоти, луги, мінеральні солі, нафтопродукти і пестициди.

Екологи скаржаться: в річці почали з'являтися забруднювачі, до яких системи водоочищення не адаптовані, їхній вплив на здоров'я людини невідомий. Наріжний камінь глобальної екокатастрофи Дніпра – каскад зведених на річці дамб і водосховищ. Сукупність факторів – глобальне потепління, зменшення водостоку в річку – призводять до того, що Дніпро техногенно-деформований.

LIGA.net поспілкувалася з чиновниками і екологами і розповідає про головні екологічні лиха Дніпра. Чи є шанс врятувати річку?

ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ З ДНІПРОМ

З урахуванням глобального потепління температура в Україні стає дедалі вищою. Тільки за червень в Києві побито кілька погодних рекордів через високу спеку.

За словами голови Національного екологічного центру України, а також вченого секретаря в Інституті геологічних наук НАН Руслана Гаврилюка, під час зростання температури збільшується випаровування. Навіть якщо опади випадають, то в саму річку їх надходить менше. Як результат – води в річці стає менше, як і в грунтових водах.

"У теперішніх умовах під час змін клімату ми не маємо суттєвих змін в кількості атмосферних опадів – вони є головним джерелом води в річці. Сток Дніпра різко падає – це показано зміною режиму опадів. Якщо раніше ми мали взимку снігове покриття, яке давало би навесні весняну повінь, то зараз цього покриття немає", – каже вчений.

Востаннє вчені фіксували адекватне насичення всіх водних артерій у 2013 році. 2020 рік був в цьому сенсі гіршим за всю історію спостережень.

На додачу до глобального потепління – проблема зарегулювання русла Дніпра.

"Дніпро на території України – це каскад водосховищ. Як такої річки немає", – каже Гаврилюк.

Дамби, за його словами, заважають самоочищення річки.

"Дніпро в Києві є хвостовою частиною Канівського водосховища. Фактично між Київським і Канівським водосховищами взагалі немає природної течії – і так до Каховського водосховища. Річка перетворена в озеро", – говорить еколог.

Він підкреслює: якби річка мала течію, то вода могла би нормально насичуватися киснем і була би більш стійкою до зовнішнього забруднення від людини.

"Стояча вода не збагачується киснем, у неї немає потенціалу водоочищення, зменшення стоку призводить до того, що зменшується можливість розбавити у воді забруднені стоки, які, починаючи від Києва і до низів Дніпра, скидають міста", – додав Гаврилюк.

Як повідомив голова Держекоінспекції Андрій Мальований, найчастіше забруднення в річках фіксують через неочищені стічні води і порушення правил експлуатації очисних споруд.

"Найбільш негативний вплив на стан річок від міських водоканалів. У першій десятці забруднювачів відразу п'ять таких підприємств в Києві, Дніпрі, Львові, Миколаєві та Житомирі", – говорить Мальований.

Крім того, проблему забруднення Дніпра посилюють незаконні урізання в систему дощового стоку і залпові скиди в річку підприємствами країни.

"Такі скиди можуть у понад 20 разів перевищувати допустимі концентрації забруднювальних речовин. Проблема в тому, що важко відстежити, з яких підприємств вони здійснюються", – підкреслює чиновник.

Фактично між Київським і Канівським водосховищами взагалі немає природної течії – і так до Каховського водосховища. Річка  перетворена в озеро.

Серед особливо екзотичних забруднювачів річки – залишки ліків.

"З'явилися нові забруднювачі, до яких наші системи водоочищення не адаптовані. Ми тільки зараз дізналися про забруднювачі, які були виявлені після дослідження Рахункової палати. Вони є в воді, але ми про них не знали. Їхній вплив на здоров'я людини складно передбачити, це все нові речовини. І якісь залишки знеболювальних, протизапальних препаратів тощо. Тобто, половина цього переліку – фармацевтичні препарати ", – говорить Гаврилюк.

За словами еколога, в Україні відсутні технології, які могли би забезпечити населення чистою питною водою з Дніпра.

"Ми не знаємо, що п'ємо. Я думаю, що якщо аналізувати зараз воду, яка потрапляє в квартири, то можливі проблеми. Сказати, що буде далі, неможливо. Необхідно модернізувати систему очищення води перед подачею в будинку. Але технологій немає", – сказав Гаврилюк.

ХТО НАЙБІЛЬШЕ ЗАБРУДНЮЄ ДНІПРО

Екологи говорять, що найчастіше річка страждає від фосфатного забруднення. Фосфати є практично у всій побутової хімії. Також вони містяться в добривах, їх використовують для водопідготовки і під час виробництва деяких ліків.

Під час попадання в Дніпро вони стають благодатним грунтом для розвитку синьо-зелених водоростей. Процес забруднення води погіршується вищезазначеною  відсутністю течії в річці і теплою погодою. Розвиток синьо-зелених водоростей призводить до зменшення кисню у воді і головна водна артерія України починає цвісти.

Є два способи боротьби із зайвою кількістю фосфатів у стічних водах, пояснює заступник міністра навколишнього середовища та природних ресурсів Михайло Хорєв.

"Шлях перший – будувати дорогі очисні споруди. Деякі країни пішли саме таким шляхом. Шлях другий – будувати менш дорогі споруди, обмежуючи використання фосфатів у миючих і пральних засобах. Україна обрала цей варіант", – зазначає Хорєв.

З'явилися нові забруднювачі, до яких наші системи водоочищення не адаптовані. Ми тільки зараз дізналися про забруднювачі, які виявили після дослідження Рахункової палати.

Заступник міністра каже, що 2 червня Кабмін ухвалив постанову, яка обмежує вміст фосфатів в миючих засобах – вступити в силу вона має через 2,5 року.

"Постанова набирає чинності через 2,5 року, бо є вимоги Світової організації торгівлі. Але, тим не менш, за 2,5 року у нас ця проблема з надлишками фосфатів повинна зменшитися", – прогнозує чиновник.

Проблему залпових скидів і урізань в стічні канали мають намір розвязувати за допомогою законопроєкту  №3091 про реформу екологічного контролю. Президент визначив його як "невідкладний".

Документом пропонується врегулювати процедури екоконтролю та посилити відповідальність за залпові скиди.

Крім того, надається можливість екоінспекторам проводити раптові перевірки, що раніше було практично неможливо, підкреслює Хорєв.

"У тому числі і вночі. У чинному законодавстві прописано, що держекоінспектор повинен попередити про перевірку щонайменше за два дні, приїхати тільки в робочий час. Підприємство може взагалі його не пустити, сплативши 810 гривень штрафу. Ми зараз намагаємося всі ці діри в законодавстві закрити. Не скажу, що поки маємо перемогу, але президент підтримує це ", – зазначає заступник міністра.

ПРОБЛЕМА ВОДОСХОВИЩ. ЯК ЗРОБИТИ ОЗЕРО ЗНОВУ РІКОЮ

Експерти давно оскаржують питання доцільності використання водосховищ на Дніпрі. Заступник міністра згоден, що наявність дамб змінює природний стан річки і через це її стан погіршується, однак наполягає: Україна не переживе ліквідації водосховищ.

"З каскаду Дніпра забирається більше половини води, яка використовується взагалі в Україні на будь-які цілі. Потрібно розуміти певний баланс економіки та екології. Можливо, років через 20-30 або 50, коли технології зміняться, ми повернемося до цієї розмови. Буде можлива розмова про роздамбування і переведення Дніпра до природного стану. Це теж можливо, але це колосальний ресурс. Найголовніше, що потрібно розуміти, чим ми замінимо ту кількість води, яку ми зараз маємо в цих водосховищах ", – говорить Хорєв.

Чиновник вважає, що потрапляння в Дніпро брудних стічних вод – найбільша проблема для річки. На його думку, держава повинна виділяти ресурси саме на модернізацію очисних споруд. Завдяки цьому, вважає Хорєв, 70% екологічних проблем Дніпра будуть розв’язані.

У Міністерстві навколишнього середовища і природних ресурсів точаться дискусії з цього приводу. Гаврилюк, який бере участь в розробці так званої водної стратегії України, вважає, що країні не потрібні водосховища, а з їхньої ліквідації можна навіть отримати вигоду.

"Ясна річ, що це гроші, бо необхідно буде міняти дороги, системи водозабору тощо. Але це і вигода. Наприклад, Каховське водосховище має найменший ККД серед водосховищ світу і за площею, і за електроенергією, яке воно виробляє. Середня глибина – метр або навіть менше – це величезні затоплення луки, які можна повернути в сільськогосподарську сферу ", – говорить Гаврилюк.

Вчений заявляє, що питання закриття ГЕС і ліквідації водосховищ впирається лише в пошук альтернативного джерела енергії для України.

ЩО РОБЛЯТЬ ДЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ ДНІПРА

Заступник міністра Хорєв резюмує: "Україна активно залучає кредити від Франції на модернізацію і будівництво очисних споруд та систем водозабезпечення".

Попри це, чиновник зізнається, що влада ніколи не ставила завдання підрахувати, скільки коштує модернізація всіх очисних споруд на каскаді Дніпра.

"Є оціночна вартість ремонту. Це як будівництво або ремонт будинку. Кожен об'єкт індивідуальний і вимагає окремих цифр", – говорить він.

"Ніхто окремо, начебто, не винен. Гідроенергетики кажуть, що не винні, що там скидають стоки. А ті, хто скидають стоки, кажуть, що не винні вони. Мовляв, у них є норми на скидання, вони скидають в межах цих норм ", – говорить вчений НАН Гаврилюк.

Метод очищення скидів (хлорування), який використовується зараз, підкреслює вчений, не сприяє нормальному очищенню.

"Під час хлорування утворюються стійкі хімічні забруднювальні речовини, які прибрати неможливо. Вони знову потрапляють в річку і ще сильніше забруднюють. Ми ризикуємо отримати хімічну речовину замість річки. Тобто, очищення річки впливає на її подальше забруднення. Воду з Дніпра п'ють і Черкаси, і Дніпро, і Запоріжжя, і Херсон, і Миколаїв, хоча ми ж п'ємо те, що самі скидаємо в воду ", – говорить Гаврилюк.

Хорев сподівається на зміни законодавства. На його думку, ухвалення нормального законодавства і подальше виокремлення грошей на модернізацію систем очищення стічних вод допоможе Дніпру.

"Європейські річки, наприклад, Дунай, мали абсолютно жахливу ситуацію з екологічним станом. Ухвалення нормального законодавства і виокремлення коштів на модернізацію та інше фактично привело до того, що сьогодні ця річка з нормальним екологічним статусом. Дніпро не може бути винятком", – говорить він.

Станислав Стороженко

Редактор новостей LIGA.net
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.
Вакансії
Більше вакансій
Business Analyst
Киев Semantrum
Юрисконсульт
Киев Група Компаній ЛІГА
Менеджер з продажів реклами
Киев Медіа холдинг Ligamedia
Розмістити вакансію

Коментарі

Останні новини